Проблема самооцінки

Завжди підозрювала, завжди бачила якісь якісь суттєві відмінності в способі розуміння і прийняття себе між мною й іншими, але зрозуміла наскільки великі маю проблеми з самооцінкою лише зараз. Бо дуже довгий час я не могла зрозуміти в чому проблема. Самооцінка у мене занизька чи зависока. То я абсолютно не поважаю себе, то картаю себе, що вчинила якось егоїстично по відношенню до іншої людини. І це було б не так вже й страшно, якби я розуміла, що робити. Але я не знаю, як це виправити. Найбільші проблеми-наслідки: 1) невміння вибудовувати особисті кордони; 2) бажання завойовувати похвалу (бо від цього на пряму залежить як я буду про себе думати)(через це дуже обмежую себе у спілкуванні з людьми, з якими хотіла б спілкуватися, аргументуючи це так: ну я от знову буду намагатися сподобатись, буду говорити якусь дурню, і все звичайно під коту під хвіст, нічого доброго з того не вийде); 3) відторгнення якогось мінімального вияву симпатії до себе (не впевнена чи є це прямим наслідком, але така штука є. Я намагаюсь з усіх сили сподобатись, довести всім і собі, що ось, дивіться, я роблю це, це, я стараюсь, я намагаюсь. І коли люди кажуть: ось тут ти молодець. Моя реакція така, ніби так і мало бути, не аж якогось захвату, деколи це викликає навіть роздратування. Або мені подобається людина, я намагаюсь якось з нею заговорити, сконтактувати, і коли вона відповідає взаємністю, або просто навіть перша проявить ініціативу, мені стає дуже страшно і я змиваюсь. Ось це насправді найбільш для мене дивно і до цього я досі не можу знайти пояснення через що і як у мене з\'явився такий патерн поведінки.