Live:
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 1 hour тому: «Ваша проблема знайома багатьом людям. Справа в тому, що мозок сприймає сонце та тепло як сигнал до відпочинку. Це пов'язано з пам'яттю про літні канікули у школі. Період навчально»
question author 3 hours тому: «Реакція на відповідь № 392263 для Алла Веленко Я согласна,но причём сдесь я к его измени,просто хочу понять его ,его поступки,но не могу.»
Алла Веленко
Алла Веленко 4 hours тому: «Дяку ще раз за Вашу відвертість. Насправді, все дуже схоже на так званий родовий сценарій. Дитина запам'ятовує ті моделі поведінки, які були між дорослими. І потім, в дорослому жи»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Маша Age: 15

Извините, что так часто пишу на этот сайт, просто действительно не могу справиться с некоторыми проблемами

Дня три назад я писала сюда об отношениях с родителями, но то не полная картина всего.
У меня есть еще две проблемы, которые не дают мне покоя.
Первая проблема:
Я как-то познакомилась с одним парнем, который на 6 лет был старше меня. Мы сразу поняли, что родственные души (много общих интересов)
Сначала долго общались в реале, потом где-то год общались по телефону только. Помогали друг другу при проблемах, радовались при неудачах. И при чем абсолютно не интересовались друг другом, как особи противоположного пола. Мы были как брат с сетрой. Но потом он признался, что начинает что-то ко мне испытывать помимо дружбы, сказал, что понимает, что это не правильно из-за разницы в возрасте и сказал, что какое-то время звонить не будет, так как чувствует себя виноватым. Я согласилась. Но когда он позвонил вновь через три месяца, я просто не взяла трубку. Он многим знакомым рассказал, что я ему еще больше нравлюсь и что это одна <a href="/category-psihologiya-lubvi-pg-1">любовь</a> на всю жизнь, что он в жизни меня не разлюбит. Я просто испугалась такого отношения. У меня был неприятный опыт общения спарнями с которыми у меня довольно большая для этого возраста разница. Он названивал где-то месяц каждый день.Один день не позвонил и я насторожилась. На следующий день мне позвонили и сказали, что он утопился в реке, что на следующий день все собираються, чтобы с ним попрощаться. Я даже не смогла прийти на прощание. А потом еще узнала причину. Многие от него тогда отвернулись, у него был нервный срыв (и потом какое-то психическое расстройство) и родители его положили в психушку). И теперь меня преследует чувство вины. Если бы я взяла тогда трубку и просто бы выслушала, все могло бы сложиться по другому. Понимаю, что как бы я не виновата была, ничего не изменить, но теперь любое воспоминание о нем и на глазах выступают слёзы. После его смерти меня особо никто не поддержал. Сказали, что он был сумасшедшим и что правильно сделала,что перестала общаться (но когда мы с ним общались, он был сполне адекватен). Подскажите пожалуйста как с этим справиться.
И второй вопрос... Что делать, если родители меня в 15 лет называют нахлебницей, хотя я последний раз просила у них купить что-то три месяца назад да и учусь хорошо. Наш город небольшой и работу школьнице найти крайне сложно, но у меня уже сил нет все это терпеть.

Извините за такое большое сообщение, у меня не получилось как-то сократить этот пост.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.