Live:
question author 2 hours тому: «Реакція на відповідь № 392139 для Віталій Вікторович Бондарчук Щиро дякую вам за відповідь і за увагу до мене.»
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 2 hours тому: «Вітаю. Тут справді багато всього наклалося: втрати, рання відповідальність, страх покинутості, складні стосунки й дуже багато дорослих рішень у 18 років. Це може бути частиною криз»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 3 hours тому: «Усі причини, які Ви перерахували, чому Ви вирішили не мати третьої дитини, обґрунтовані свідомо. Ніхто не може прийняти це рішення за Вас. Правильної відповіді немає Сядьте зі с»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Тамара Age: 22

Это действительно прогресс или самообман?

Здравствуйте, уважаемые психологи. Большое спасибо вам, что читаете и отвечаете на вопросы. Благодаря вам я смогла много пройти и изменить. Хотела бы спросить у вас по ситуации сложившейся на данный момент. Раньше я спрашивала у вас как можно взрослому человеку, из не благополучной семьи воспроизвести здоровую модель поведения. Я пыталась и пробовала все по чуть-чуть, и по многу. И кажется сейчас я нашла для себя универсальную " пилюлю" как мне кажется. Вот хотела поинтересоваться, действительно ли это помогает или это самообман...самоиллюзия. Много я смотрела фильмов, читала книг, научной литературы о том как выглядят и что есть в здоровых отношениях, что не допустимо. У меня все время была повышенная тревожность, я не могла доверять людям. Пару дней назад я четко осознала, что это от того, что мне не хватало раньше отца. Никто не становился на мою сторону, никто не обнимал меня, не говорил, что любит безусловно. В результате долгих просмотров фильмов и наблюдений за другими семьями у меня вырисовался мой идеальный отец в голове. И теперь когда у меня начинается вот эта нарастающая <a href="/Chto-takoe-trevoga-kak-spravitsa-strah.html">тревога</a> (которая доходит до дерганья всего тела от напряжения)я прикладываю эту " пилюлю"- образ отца к моей тревоге. Что-бы он: говорил, делал,как-бы смотрел, успокаивал. И знаете - мне помогает! Внутри за эти пару дней такое умиротворение. У меня патологическая тяга к компьютерным играм в момент обострения тревожности или любого стресса. Она фоново как и тревожность была всегда. А теперь я прям чувствую, что меняю отношение к компьютеру. Более того я начинаю четче чувствовать себя как девушка. Как буд-то я цветок который раскрывается. Сама себе удивляюсь. Я чувствую как меняется моя реакция, что я себе уже в свой адрес не посчитаю допустимым. Когда тревоги нет, когда внутренней боли нет то и этот образ исчезает. Мне вот интересно это мой мозг - гений, или мой мозг настолько отчаялся в надежде отстроить нормальные отношения с миром, что питает меня иллюзями покоя и изменений? Я искренне надеюсь, что подсознание перезаписывает события из детства в новый формат. Но нормально ли это? Может ли это подействовать? Я надеюсь что то что происходит это хорошо, от того, что мне хорошо.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.