Чому чоловік не признає вину.

Доброго дня. Мені 31, чоловікові 35. Раніше він таким не був, завжди просив вибачення. Все почалося з того що я просила його з дитиною трохи повчитися,а саме математику,він був 3 дні вихідний,бо в будні займаюся я. Він відкладав,вони гуляли,грались,але не повчитись. Я сказала що від сьогодні вчитись з ним буде лиш він,бо я бачу що це треба лиш мені. Це було сказано в неділю о 22 годині,він підірвався,забрав у дитини телефон і сказав йдемо робити математику бо мамі вже вперлося. Я сказала що мені не вперлося,що я просила тебе декілька разів, але так як ти не вважаєш що це потрібно тому і не робиш. Він сказав що я поступаю як мудак,бо я мала йому нагадувати. Після цього відповідно ми не говорили,а в понеділок коли він прийшов з роботи то спитав чого я до нього така байдужа,типу що я обіжаюсь досі? Кажу а ти як думаєш. Він сказав що в нього був важкий день на роботі і ще вдома я така. Я кажу то я маю все забути? Він сказав що обіди це у моїй голові і він не має за що вибачатись. Що я не маю совісті бо в нього був поганий день і замість того щоб бути дома приємною і лагідною, то я обіжаюсь. Я сказала що не вийде перекласти провину на мене,бо він мав вибачення попросити і в мене і в дитини,каже я тобі нічого не маю.