Чому чоловік не признає вину.

Question

Доброго дня. Мені 31, чоловікові 35. Раніше він таким не був, завжди просив вибачення. Все почалося з того що я просила його з дитиною трохи повчитися,а саме математику,він був 3 дні вихідний,бо в будні займаюся я. Він відкладав,вони гуляли,грались,але не повчитись. Я сказала що від сьогодні вчитись з ним буде лиш він,бо я бачу що це треба лиш мені. Це було сказано в неділю о 22 годині,він підірвався,забрав у дитини телефон і сказав йдемо робити математику бо мамі вже вперлося. Я сказала що мені не вперлося,що я просила тебе декілька разів, але так як ти не вважаєш що це потрібно тому і не робиш. Він сказав що я поступаю як мудак,бо я мала йому нагадувати. Після цього відповідно ми не говорили,а в понеділок коли він прийшов з роботи то спитав чого я до нього така байдужа,типу що я обіжаюсь досі? Кажу а ти як думаєш. Він сказав що в нього був важкий день на роботі і ще вдома я така. Я кажу то я маю все забути? Він сказав що обіди це у моїй голові і він не має за що вибачатись. Що я не маю совісті бо в нього був поганий день і замість того щоб бути дома приємною і лагідною, то я обіжаюсь. Я сказала що не вийде перекласти провину на мене,бо він мав вибачення попросити і в мене і в дитини,каже я тобі нічого не маю.

Ирина Григорьевна Инститорова · Answer

Вітаю, Вікторія!
Поставте, будь ласка питання?
З чим саме  хочете розібратися за допомогою психологів?

Ирина Григорьевна Инститорова · Answer

Думаю, він не визнає провини, бо не почувається винним.
Ви в нього питали?
Ви готові почути реальну відповідь?
Поки що більше схоже на те, що Вам важливо, щоб чоловік визнав Вашу правду.
Швидше за все ви хочете, щоб поведінка чоловіка змінилася. 
Але претензії цьому не допоможуть.
Як думаєте, чи могли б ви поговорити про це з чоловіком без претензій?

Ольга Владимировна Паничева · Answer

Ваше запитання,  Вікторія , зрозуміле. Дійсно, зв виховання и прийняття рішень стосовно дитини повинні нести відпоідальнісь батьки в равній мірі. Але ж, я так зрозуміла, що негласно обов'язки по вихованню та навчанню вашої дитини Ви взяли на себе. І це питянна зовсім не проговорювали в вашій родині. Я правильно розумію. Тоді чого ви ображаєтесь на чоловіка. Я не знімаю відповідальності з ньогно, але це питання не повинно було вирішуватися о 10 вечора. Сядьте проговоріть з чоловіком, які обов'язки кожен бере за виховання дитини. І наскільки це важливо для Вас. А стосовно образи, це дуже деструктивне почуття, яке в першу чергу руйнує Вас. І відносини також. Про свої почуття людина говорить, на приклад, мені було дуже неприємно, що склалася така ситуація. Давай поговоримо про це і вирішимо як будемо поводитись далі . Це я про виховання. І не тоді коли чоловік прийшов з роботи, а в більш спокійній і зручній обстановці.

Ольга Владимировна Головченко · Answer

Виктория, добрый день!
[quote]Раніше він таким не був, завжди просив вибачення. Все почалося з того що я просила його з дитиною трохи повчитися,а саме математику,він був 3 дні вихідний,бо в будні займаюся я. Він відкладав,вони гуляли,грались,але не повчитись. Я сказала що від сьогодні вчитись з ним буде лиш він,бо я бачу що це треба лиш мені.[/quote]
Я думаю, что обучение ребёнка важно и участие отца тоже, но, возможно, проблема не только в обучение, а в Ваших отношениях. Вы пишите, что раньше он таким не был , значит что-то изменилось . Какие отношения сейчас в семье с мужем?

Ольга Владимировна Паничева · Answer

Так просити і не треба. Обговоріть, що у в зв'язку з Вашой роботою треба змінити зону відповідальності. До того ж це хлопчик, і йому потрібно більше спілкуватися з татом. Про проявлення емоцій, покажіть приклад, як проговорювати ваші емоції, а не звинувачення. Ви кажете про ваші почуття, що не ображає партнера, а примушує дослухатися до Вас. А коли Ви звинувачуєте, яка перша реакція людини-захиститися, що і відбувається з чоловіком.

Ирина Островерх · Answer

Доброго дня вам!

"Зараз все дуже складно. Або все добре,ми не сваримось,або може бути цілий тиждень вовчих поглядів. Він обіймає,цілує,але водночас може бути грубим,накричати. От якби я не ображалась,то все було б ніби нормально,колись як я ображалась,він просив вибачення,якось ставився лагідніше, зараз такого нема, зараз така тиха війна і холод між нами."

Почуття образи доросла людина використовує, щоб маніпулювати іншими.
А чому вам важливо  ображатися?
Навіщо ви це робите?
Схоже ви не приймаєте в чоловікові його агресивність і неідеальність, і вам також як і йому складно його вибачити в такій поведінці.
Що заважає прийняти в чоловікові його негативні якості?Ответ отредактирован автором 02-08-2022 15:10:18

Ирина Григорьевна Инститорова · Answer

[quote]Я теж не ідеальна,але всі останні наші сварки були через нього.[/quote]
Ваш чоловік звик тримати все в собі, ви більш відкриті у висловленні емоцій, тому може здаватися, що причина у ньому. Але у відносинах є внесок двох. Який ваш?
Розвиток та навчання дитини важливі. Але розвиток походить із точки спокою.
Думаю, напружені відносини між батьками не сприяють розвитку дитини.

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

Доброго дня, Вікторіє!
[quote]Раніше він таким не був, завжди просив вибачення.[/quote]
Мабуть, щось змінилося в його ставленні до подій, в яких покладаєте на нього почуття вини. 
Спробую дещо з'ясувати, ніж дати відповідь [quote]Хочу зрозуміти чому він так поводиться,своєї вини не признає,а хоче ситуацію обернути проти мене.[/quote]
Як часто чоловік вибачався і за що саме?
Чи буває таке, що вибачаєтесь Ви, коли неправі?

[quote]Все почалося з того що я просила його з дитиною трохи повчитися,а саме математику,він був 3 дні вихідний,бо в будні займаюся я.[/quote]
Наскільки важливою є математика і чому дитина не може сама вчитись? В якому класі вона вчиться?

Наступне. Хіба не можна між собою порозумітись, аби допомога дитині була природнім бажаним заняттям вас обох? Здається, вам бракує уміння вести взаємоповажний діалог. 

Отже, як видно, батько з дитиною добре проводе час [quote]вони гуляли, грались[/quote] Невже саме таке його ставлення Ви не цінуєте?

[quote]Я сказала що від сьогодні вчитись з ним буде лиш він, бо я бачу що це треба лиш мені.[/quote]
Здається, так і є. Більш того, Ви вважаєте себе командиром і встановлюєте порядки, змушуючи його відсьгодні постійно займатись з дитиною. Тим сами мов би караєте його. 

Він, звісно, перекладає відповідальність на Вас [quote]я мала йому нагадувати.[/quote] 
Тому доречно розібратись з вашою моделлю стосунків, аби вони були на користь вам обом. Поодинці буде вкрай тяжко, якщо взагалі можливо.

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

Так як ви чоловік,то ваша відповідь трохи солідарна з тим,щоб міг сказати мій чоловік. 
Ось дивіться, порівння Вам вдається зробити, а на мої питання не знайшли можливості відповісти. Чому, як гадаєте? Чи не тому, що не бажаєте об'єктивно на себе подивитись і щось визнати, щось помітити?.. Вважаю, що даремно.

Колись вибачався, за те що накричав, за брехню, зараз за крик не вибачається.
Бачите, що Вас чіпляє? - перестав вибачатись. Уміння вибачатись важлива річ для нормальних стосунків. Водночас, Вас чомусь не чіпляє спосіб стосунків в цілому, де кричати можна, тим самим ображати можна, не порозумітись можна, проте головне - аби вибачався!!!Ответ отредактирован автором 02-08-2022 15:38:30

Ольга Владимировна Головченко · Answer

[quote]Він обіймає,цілує,але водночас може бути грубим,накричати. От якби я не ображалась,то все було б ніби нормально,колись як я ображалась,він просив вибачення,якось ставився лагідніше, зараз такого нема, зараз така тиха війна і холод між нами.[/quote]
То есть Вы понимаете, что проблема не в том, чтобы он занимался сыном математикой, а в том, чтобы он признал, что он в чем-то виноват в Ваших отношениях. Как часто Вы можете обсуждать с мужем свое недовольство. Вы говорите, что у Вас в отношениях качели и есть тихая война. Попробуйте на подавлять свои чувства и не молчать, а в этот момент ему говорить спокойно, что Вам не нравится и как бы Вы хотели по другому Возможно, что стоит признать вину с двух сторон, В какой-то момент Вы взяли все на себя, а теперь пытаетесь перестроить и это вызывает непониманиеОтвет отредактирован автором 02-08-2022 15:41:47

Vitaliya Melnik · Answer

Добрий день. Схоже ви не змогли один одного зрозуміти. І обговорити деталі і можливості чоловіка вчити математику. І почуття кожного з вас.
Ви, напевно, не вперше так залишаєтеся непойнятими один з одним. Яке у вас питання до психологів сайту?

Павел Леонидович Басанский (Киев) · Answer

Доброго, Вікторія!
У Вашого чоловіка по Вашому опису спостерігаються прояви дитячої поведінки:
- очікування в нагадуванні; 
- імпульсивність та зайва емоційність в певні моменти, нестриманість і крик;
- відкладання, не виконання обіцянок, безвідповідальність;
- намагання перекласти свою провину на іншого;
- очікування та вимагання турботи до себе, але без проявів власної турботи до половинки.

Щодо Вас. Ви спочатку довго терпите, а потім різко ставите ультиматуми. Якщо вони не виконуються - ображаєтесь: [quote]може бути цілий тиждень вовчих поглядів[/quote]
Що ще я забув? Бо Ви ж теж, як і пишете, неідеальна.

[quote]Я просила його багато разів щоб на вихідних він з ним робив математику,він не робить,каже що забуває,але причина в тому що просто не вважає за потрібне
[/quote] Скоріш за все не робить не тому, що не вважає за потрібне, а через внутрішній спротив на Ваші слова - може на інтонацію, може на формулювання. 

Гарно було б звернутися на сімейну консультацію, щоб психолог міг побачити власнооч як ви спілкуєтеся між собою.

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Чому чоловік не признає вину.

Ответы психологов