Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Валентина Жемчужнікова
Валентина Жемчужнікова 1 секунда тому: «Сочувствую, что вы в таком состоянии живете много лет. Самоповреждения это повод обратиться к психиатру. А дальше уже работать с психотерапевтом на тему принятия своего тела, изме»
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 15 хвилин тому: «Вважають, що основна причина зайвої ваги – це неправильне харчування та недостатня фізична активність. Але надмірна вага має психосоматичні причини. І схуднути, просто дотримуючись»
Сергій Юрійович Половітько
Сергій Юрійович Половітько 1 година тому: «цитата: «можу сказати що боюсь кожного пункту,ну напевно більше всього те що про мене якось не так подумають» так. розумію. А що саме станеться, якщо щось не те подумають? Що саме»
Питання від: akokokoqq Вік: 23

Як вміти розмовляти з людьми

Мені 23 роки, від 10 класу у мене навчання, а потім і робота були онлайн. Зараз я вперше пішла на роботу очно і це дуже для мене важко і водночас цікаво. Мені цікаво вчитися новому, але важко те, що я не можу спілкуватися з іншими.
Поки на роботі я у команді таких же ж новеньких, яких потім переведуть по інших командах. Але з іншими робітниками нас поки не знайомили і у нас окреме все.
У моїй команді я наймолодша. Найближчій по віку до мене дівчині 35, трьом за 40 і ще двом жінкам за 50. Я почуваюся дуже самотньою, коли у нас вільний час на поспілкуватися і відпочити. Вони поділилися на пари і так спілкуються. Вони час від часу можуть мене щось запитати, або я їх. Але не розмовляє зі мною ніхто. Одна жінка мені здається взагалі мене не взлюбила, вона навіть не вітається у відповідь, коли ми сам на сам. Тому мені здається ніхто не сприймає мене серйозно, і чесно кажучи через це я подумую змінити роботу знов, хоч як важко мені її було знайти саме так близько біля дому і з хорошим укриттям.
І тут я подумала, може я їх відштовхую? Типу так я вітаюся, позичаю, що потрібно, підказую, притримую двері, але може їх відштовхує щось? Хоча чесно кажучи я не сильно хочу розмовляти з ними про те, про що вони говорять. Бо мені просто не цікаво. У них є діти, чоловіки, свої турботи і я поки просто не розумію їх аж так, щоб роздумувати над цим і іншими темами. Мені ж ця робота з цією зарплатою потрібна була щоб подорожувати і купувати книжки, а їм щоб сімʼю прогодувати. У інтернеті бачила мем типу «я якій 19 і моя подружка з робити якій 67» і я подумала типу не я одна зі старшими працюю і люди якось знаходять щ ними мову, тоді чому я не можу?
Але усе одно може мені якось змусити себе чи що, бо мені не подобається бути аутсайдером. І ще я тривожуся, що коли переведуть у команду, там я теж буду аутсайдером, бо я ж буду новенька там, тим більше там вже всі одне одного знають і тому товаришів мені там теж не знайти.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Вітаю! 🌿

Мені здається, у Вашій ситуації важливо розділити дві речі: уміння спілкуватися з людьми та вміння почуватися впевнено серед людей. Це не зовсім одне й те саме.

Ви пишете, що вітаєтеся, допомагаєте колегам, підтримуєте доброзичливий контакт. Тобто Ви вже робите кроки назустріч людям. Але, коли не отримуєте такої самої ініціативи у відповідь, починаєте думати, що, можливо, проблема у Вас. І тоді виникає бажання піти з роботи, щоб більше не відчувати себе аутсайдером.

Проте те, що колеги поки не залучають Вас до свого спілкування, зовсім не обов'язково означає, що Ви їм не подобаєтеся. Люди часто зближуються поступово, особливо якщо вже мають спільний досвід. А Вам, з огляду на тривалий період онлайн-навчання та роботи, можливо, просто потрібно більше часу, щоб освоїтися в очному колективі.

Спілкування — це навичка, яка розвивається через практику, а не вроджений талант, який або є, або його немає.

Вам не потрібно змушувати себе цікавитися сімейними турботами колег чи вдавати, що Вам цікаво те, що насправді не викликає інтересу. Водночас для встановлення контакту не обов'язково мати однакові захоплення або життєві обставини. Іноді достатньо запитати про щось, пов'язане з роботою, обмінятися враженнями про день, розповісти про книжку, яку читаєте, або просто підтримати невимушену розмову.

Не ставте собі за мету стати своєю для всіх. Спробуйте поступово налагоджувати контакт із тими, з ким Вам комфортніше. І не оцінюйте успіх спілкування лише за тим, чи підійшли до Вас першими.

Ще один важливий момент: Ви вже хвилюєтеся, що в наступній команді теж станете аутсайдером, хоча ще не знаєте цих людей. Виходить, що тривога змушує Вас переживати негативний досвід, який іще навіть не стався. Але нова команда — це нові можливості, і не варто заздалегідь переносити на неї теперішні побоювання.

Я б не радила Вам зараз змінювати роботу лише через труднощі у спілкуванні. Ви знайшли місце, яке має для Вас важливі переваги: близько до дому, хороше укриття, прийнятна зарплата. Дайте собі час на адаптацію.

І пам'ятайте: Ви не зобов'язані подобатися всім, щоб мати право почуватися комфортно в колективі. Ваша мета — не заслужити прихильність кожного, а поступово навчитися спілкуватися, залишаючись собою. 💚

Edited by author 20.10.2026 18:04

Алла Веленко — психолог
Алла Веленко психолог
Київ ·
Доброго ранку!
Зрозуміло, що довгий період спілкування онлайн не дав можливості накопичити досвід живого спілкування з оточуючими. Але, насправді, спілкування на роботі і дружнє спілкування - це дві різні речі. Просто Ви про це не знаєте.
Найбільша помилка, яка може призвести до розчарувань - це шукати товариських, а тим паче, дружніх стосунків там, де Ви працюєте. І немає значення, який буде колектив. Просто візьміть собі за правило, що на роботі - суто робочі стосунки. Ви контактуєте з людьми не для того, щоб душевно спілкуватися, а для того, щоб краще виконувати свої обов'язки. Тому ні про яких аутсайдерів в робочому колективі навіть і мови іти не може. Не плутайте шкільний чи студентський колектив з робочим. Це різні речі.
А щоб почувати себе комфортніше, задайтеся питанням, - на скільки Ви самодостатні, на скільки наповнені, ресурсні, чи маєте свої особисті цілі, які у Вас є інтереси поза роботою? Адже, чим сильніше Ви зациклюєтеся на близьких контактах із співробітниками, тим менш цікавими для них будете як людина. Бо людина, яка залежить від спілкування з оточуючими поваги не додає. Та і питання спільних інтересів...
Ви ж самі пишете, що Вам їх побутові розмови не цікаві. І це нормально. Так само, як їм можуть бути нецікаві теми які цікаві Вам. Адже, не щирість і лише зовнішня увага не лише не допоможуть контакту, в ще сильніше можуть відштовхнути від Вас. Просто намагайтеся бути собою, будьте ввічливою, уважною, за потреби - запитуйте про роботу і викинуте добре свою справу. Власне - Ви саме для цього і пішли працювати, чи не так? Робота - це не місце для пошуку друзів. Хіба що дружба створиться завдяки тривалому спілкуванню з тими, хто буде близький Вам по інтересам.
І ще. Оскільки Вас так турбує тема стосунків, можливо, питання не лише в онлайн навчанні?
Чи були у Вас подруги в школі? На скільки легко Ви сходилися з людьми тоді?
Вітаю!
цитата:
Як вміти розмовляти з людьми

Здавалось би, просте питання - як вміти спілкуватись з людьми?
Відповідь очевидна, на перший погляд, - відкривай рота і говори. Не мовчи. Вітайся, реагуй на звернення до тебе, підтримуй розмову, виражай емоції... Але то, дійсно, на перший погляд.

А якщо зазирнути вглиб, то маємо чимало перешкод. Наприклад, а яка мета спілкування - для роботи, для дозвілля, для дружби чи то романтичних стосунків?
От Ви, зокрема, зазначаєте -
цитата:
Мені цікаво вчитися новому, але важко те, що я не можу спілкуватися з іншими.

Вгадується, що маєте на увазі щось більше, ніж звичайне спілкування по роботі, адже робите усе доречне в такій ситуації -
цитата:
я вітаюся, позичаю, що потрібно, підказую, притримую двері

І це БІЛЬШЕ проступає крізь рядки -
цитата:
Я почуваюся дуже самотньою, коли у нас вільний час на поспілкуватися і відпочити.

Тобто є потреба і бажання бути ПРИЙНЯТОЮ, щоби почуватись комфортно(!)
Ловили себе на цій думці?
Між іншим, вважайте цю ситуацію цілком типовою і закономірною, враховуючи різницю у віці і статус новеньких працівниць. Щоби подружитись, хоча б заприятелювати - потрібен час ... і певною мірою сміливість відкритись. А також проявити цікавість до людей. Іноді це важко, іноді не настільки як здається. Головне, аби людина (це я про Вас) була щирою(!) Була собою. Не підлаштовувалась і не лізла із шкіри, аби сподобатись.

Загалом, вважаю, що умови, в які Ви потрапили, можуть зіграти на користь. Адже дадуть шанс краще пізнати себе - свої обмеження і переваги у спілкуванні. Набути досвід, який неодмінно знадобиться в подальшому житті і роботі.
Через те раджу "включити" опцію дослідника і почати вивчати, як влаштований світ дорослих людей в частині робочого колективу. Включити цікавість до подій оточуючого Вас середовища.

Помітили, як може змінюватись внутрішня мотивація у ставленні до проблеми?

Edited by author 21.10.2026 07:13

Світлана Матюха — психолог
м Кременчук ·
Доброго дня. Адаптація в колективі це теж навичка, яку можна розвивати. І перед вами зараз два завдання, освоїтися в робочому процесі та налагодити стосунки з колегами. Це не одне й те саме.
Ви пишете, що почуваєтеся самотньою, переживаєте, що вас не приймають, і боїтеся, що в наступному колективі все повториться.
Не потрібно змушувати себе ставати своєю для всіх, це неможливо й лише посилюватиме напруження. Водночас важливо не протиставляти себе іншим, а шукати те, що вас об’єднує. І не сприймати відсутність близькості як свідчення власної непривабливості для інших. Почніть із невеликих кроків, ставте запитання по роботі, проявляйте ініціативу в розмовах, цікавтеся думкою колег, шукайте спільні теми.
Які думки виникають у вас про себе та колег у такі моменти?
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.

Пов'язані матеріали

Більше питань та статей на цю тему.

Пов'язані питання