Live:
question author 7 hours тому: «цитата: «Проглядається (це припущення) невідповідність між бажанням виглядати впевненою людиною і несвідомими сумнівами у спроможності дійсно БУТИ такою людиною. Через манеру висло»
question author 7 hours тому: «цитата: «Вважаю, що варто додати психотерапію. Тобто взаємодію з емоціями, бажаннями, потребами та способами їх втілення.» Це робота з психотерапевтом? Які методи більш дієві? Яки»
question author 7 hours тому: «цитата: «А якщо речі не на місці, що відчуваєте?» Є невеличка роздратованіть із-за беспорядку вдома. Можу дружині про це висказати: що коли я сам вдома в мене порядок) Але це мова»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Анастасія Age: 22

Хлопець боїться будувати плани на майбутнє

Доброго вечора! Пишу сюди, оскільки, нажаль, сама розібратись у ситуації і у власних почуттях не в силах. Дуже сподіваюсь на вашу підтримку і експертну думку!
Мені 22 роки, з хлопцем зустрічаємось уже 5-й місяць, живемо окремо. Він мій ровесник, працює на дому, серйозний, зібраний, інтелектуальний, перфекціоніст, добрий і турботливий. Нам цікаво разом, весело і, в цілому, добре.
Проте я постійно переймаюсь через наші стосунки, багато думаю, намагаюсь уявити як буде складатись наше спільне майбутнє. Ми не чіпаємо телефонів одне одного, виступаємо за особистий простір і намагаємось обговорювати будь-які питання, які виникають. Але проблема в тому, що у нас різний підхід до стосунків. Його підхід як раз базується на тезі: "Я не хочу говорити про майбутнє, я хочу бути з тобою і разом дослідити його. Все що ми можемо зробити аби все було добре і надалі - робити щоб було добре зараз і насолоджуватись моментами".
Я підтримую це, точніше, хотіла б підтримувати, але мій підхід дещо інший. Я все ж вважаю, що спільні плани і їх обговорення, визначеність сумісного шляху, дуже важливі для стосунків. Я знаю хто я, знаю, чого хочу та куди іду і мені хотілось би розуміти, куди іде людина, що знаходяться поруч зі мною і чи співпадають наші шляхи.
Хлопець мовчазний і стриманий у прояві словесної уваги. Зазвичай, мені набагато простіше розуміти що я кохана і потрібна лише коли ми знаходимось в одному просторі, коли я бачу його очі і маю змогу відчувати на собі його невербальні прояви уваги та турботи.
Немає розмов про "довго і щасливо", немає слова "люблю", проте є "мені з тобою добре", "сумую за тобою" "як ти?"
Скоро відбудеться знайомство з моїми батьками, на нейтральній території. Він сприйняв це не дуже, але погодився, оскільки розуміє що це важливо насамперед для мене самої.
Я хвилююсь і боюсь, бо насправді бачу, наскільки наляканий він сам. Здається, він не отримував за всі роки достатньої кількості тепла. І зараз, коли я готова забезпечити йому це тепло, складається враження, що він не готовий його прийняти.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?