Live:
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 1 second тому: «Все, що Ви описали, не означає, що з Вами щось не так. Просто всі люди різні, у Вас є індивідуальні особливості. Давайте розберемося. Головна Ваша особливість полягає в тому, щ»
Вікторія Носенко
Вікторія Носенко 19 minutes тому: «Вітаю Вас. З того, що Ви описуєте, справді можна припустити наявність рис аутистичного спектра. Про це свідчить, те що ви описали про себе: сенсорна чутливість, потреба в незміннос»
Вікторія Носенко
Вікторія Носенко 3 hours тому: «Вітаю Вас. Те, що Ви описуєте, може свідчити про депресивний стан або депресію. Тому, по-перше, варто звернутися за консультацію психіатра для діагностики. По-друге, важливо зрозу»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Анастасія Age: 22

Хлопець боїться будувати плани на майбутнє

Доброго вечора! Пишу сюди, оскільки, нажаль, сама розібратись у ситуації і у власних почуттях не в силах. Дуже сподіваюсь на вашу підтримку і експертну думку!
Мені 22 роки, з хлопцем зустрічаємось уже 5-й місяць, живемо окремо. Він мій ровесник, працює на дому, серйозний, зібраний, інтелектуальний, перфекціоніст, добрий і турботливий. Нам цікаво разом, весело і, в цілому, добре.
Проте я постійно переймаюсь через наші стосунки, багато думаю, намагаюсь уявити як буде складатись наше спільне майбутнє. Ми не чіпаємо телефонів одне одного, виступаємо за особистий простір і намагаємось обговорювати будь-які питання, які виникають. Але проблема в тому, що у нас різний підхід до стосунків. Його підхід як раз базується на тезі: "Я не хочу говорити про майбутнє, я хочу бути з тобою і разом дослідити його. Все що ми можемо зробити аби все було добре і надалі - робити щоб було добре зараз і насолоджуватись моментами".
Я підтримую це, точніше, хотіла б підтримувати, але мій підхід дещо інший. Я все ж вважаю, що спільні плани і їх обговорення, визначеність сумісного шляху, дуже важливі для стосунків. Я знаю хто я, знаю, чого хочу та куди іду і мені хотілось би розуміти, куди іде людина, що знаходяться поруч зі мною і чи співпадають наші шляхи.
Хлопець мовчазний і стриманий у прояві словесної уваги. Зазвичай, мені набагато простіше розуміти що я кохана і потрібна лише коли ми знаходимось в одному просторі, коли я бачу його очі і маю змогу відчувати на собі його невербальні прояви уваги та турботи.
Немає розмов про "довго і щасливо", немає слова "люблю", проте є "мені з тобою добре", "сумую за тобою" "як ти?"
Скоро відбудеться знайомство з моїми батьками, на нейтральній території. Він сприйняв це не дуже, але погодився, оскільки розуміє що це важливо насамперед для мене самої.
Я хвилююсь і боюсь, бо насправді бачу, наскільки наляканий він сам. Здається, він не отримував за всі роки достатньої кількості тепла. І зараз, коли я готова забезпечити йому це тепло, складається враження, що він не готовий його прийняти.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.