Live:
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 3 hours тому: «Доброго дня. Насамперед хочу сказати, що Ваші почуття зараз цілком зрозумілі. Коли людина завершує важливий етап життя, навіть якщо рішення було добре обдуманим, сумніви й жаль »
Інна Олегівна Горошко
Інна Олегівна Горошко 3 hours тому: «Вітаю! цитата: «Причина увольнении-неуважительное отношение руководства ко мне, как мне тогда показалось.» Якщо Вам здається, то зазвичай, не здається, а так воно і є. А відно»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 6 hours тому: «Доброго дня. Хотів запропонувати Вам стати психологом, а ви це самі про себе знаєте і говорите в доповнені))) Ще мабуть і письменником... Ви дякуєте, що читають, але ж ви гарно пиш»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: nik898 Age: 20

Припинила бачити майбутнє

Добрий день! Спробую якомога коротше описати суть проблеми, з якою прошу допомогти.
Мені 20 років і я саме припинила бачити майбутнє. Є певна проблема з фахом, яка породила наступні проблеми. Контекст у першому пункті, психологічна проблема у другому. Дякую усім, хто прочитає та відповість
1. Десь з 13 до 18 у мене було уявлення: максимально розвиваюсь в обраній галузі, отримую освіту, можливо зв\'язки, але головне отримати чудове резюме і характеристику.
І що ж. Поступила на цю омріяну наукомістку галузь. Вчусь добре, напрацьовую практичні навички поза заняттями. Але проблема.
Те, на що я справді розраховувала, в Україні важко реалізувати. Мало спеціалістів, викладач з цього в університеті взагалі один і то не сильно хоче співпрацювати. І питання не університету, бо цей мав би запропонувати саме те, що треба. І на словах, ніби так і є.
Напрацьовую інші навички, але поза університетом, і там обладнання гірше. І на ньому у мене гірші результати. Мені постійно кажуть, що я зрештою навчусь і забувають, що я не на першому курсі.
Це загальний фон, а якщо скоротити, то:
- омріяний роками напрям важкодоступний, щоб хоча би почати в ньому працювати (спеціальність передбачає вивчення, але-але)
- прям практичних навичок бракує
- ринок праці з вакансіями відверто лякає
- ВІЙНА
Пробувала працевлаштуватись, але роботодавець по рекомендації (!) виявився таким, що ні навчає, ні грошей не платить. + Умови праці там шкідливі для здоров\'я
Віри в закордонщину теж нема. Не щось об\'єктивне, а просто: не вийде, не дозволять, не оцінять, нікому там не треба
2. І тепер нема ні мотивації, ні сил, ні віри в щоденні справи. Годинами залипаю в телефоні.
З одного боку, відчуваю, що отупіла. А з іншого боку нема віри в якийсь успіх і нема сил приступити до роботи. Тиждень відкладаю проект і боюсь, що на тому кінці електронного листування мене зневажають.
Ірраціональне відчуття, що потенційне майбутнє може бути лише сірим та злиденним, так ще й розуміння, що мій новий стиль життя справді цей крах забезпечить. Пишу це о третій ночі, бо невідомо чому не лягла раніше
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?