Питання від:
nik898
Вік:
20
Припинила бачити майбутнє
Добрий день! Спробую якомога коротше описати суть проблеми, з якою прошу допомогти.
Мені 20 років і я саме припинила бачити майбутнє. Є певна проблема з фахом, яка породила наступні проблеми. Контекст у першому пункті, психологічна проблема у другому. Дякую усім, хто прочитає та відповість
1. Десь з 13 до 18 у мене було уявлення: максимально розвиваюсь в обраній галузі, отримую освіту, можливо зв\'язки, але головне отримати чудове резюме і характеристику.
І що ж. Поступила на цю омріяну наукомістку галузь. Вчусь добре, напрацьовую практичні навички поза заняттями. Але проблема.
Те, на що я справді розраховувала, в Україні важко реалізувати. Мало спеціалістів, викладач з цього в університеті взагалі один і то не сильно хоче співпрацювати. І питання не університету, бо цей мав би запропонувати саме те, що треба. І на словах, ніби так і є.
Напрацьовую інші навички, але поза університетом, і там обладнання гірше. І на ньому у мене гірші результати. Мені постійно кажуть, що я зрештою навчусь і забувають, що я не на першому курсі.
Це загальний фон, а якщо скоротити, то:
- омріяний роками напрям важкодоступний, щоб хоча би почати в ньому працювати (спеціальність передбачає вивчення, але-але)
- прям практичних навичок бракує
- ринок праці з вакансіями відверто лякає
- ВІЙНА
Пробувала працевлаштуватись, але роботодавець по рекомендації (!) виявився таким, що ні навчає, ні грошей не платить. + Умови праці там шкідливі для здоров\'я
Віри в закордонщину теж нема. Не щось об\'єктивне, а просто: не вийде, не дозволять, не оцінять, нікому там не треба
2. І тепер нема ні мотивації, ні сил, ні віри в щоденні справи. Годинами залипаю в телефоні.
З одного боку, відчуваю, що отупіла. А з іншого боку нема віри в якийсь успіх і нема сил приступити до роботи. Тиждень відкладаю проект і боюсь, що на тому кінці електронного листування мене зневажають.
Ірраціональне відчуття, що потенційне майбутнє може бути лише сірим та злиденним, так ще й розуміння, що мій новий стиль життя справді цей крах забезпечить. Пишу це о третій ночі, бо невідомо чому не лягла раніше
Мені 20 років і я саме припинила бачити майбутнє. Є певна проблема з фахом, яка породила наступні проблеми. Контекст у першому пункті, психологічна проблема у другому. Дякую усім, хто прочитає та відповість
1. Десь з 13 до 18 у мене було уявлення: максимально розвиваюсь в обраній галузі, отримую освіту, можливо зв\'язки, але головне отримати чудове резюме і характеристику.
І що ж. Поступила на цю омріяну наукомістку галузь. Вчусь добре, напрацьовую практичні навички поза заняттями. Але проблема.
Те, на що я справді розраховувала, в Україні важко реалізувати. Мало спеціалістів, викладач з цього в університеті взагалі один і то не сильно хоче співпрацювати. І питання не університету, бо цей мав би запропонувати саме те, що треба. І на словах, ніби так і є.
Напрацьовую інші навички, але поза університетом, і там обладнання гірше. І на ньому у мене гірші результати. Мені постійно кажуть, що я зрештою навчусь і забувають, що я не на першому курсі.
Це загальний фон, а якщо скоротити, то:
- омріяний роками напрям важкодоступний, щоб хоча би почати в ньому працювати (спеціальність передбачає вивчення, але-але)
- прям практичних навичок бракує
- ринок праці з вакансіями відверто лякає
- ВІЙНА
Пробувала працевлаштуватись, але роботодавець по рекомендації (!) виявився таким, що ні навчає, ні грошей не платить. + Умови праці там шкідливі для здоров\'я
Віри в закордонщину теж нема. Не щось об\'єктивне, а просто: не вийде, не дозволять, не оцінять, нікому там не треба
2. І тепер нема ні мотивації, ні сил, ні віри в щоденні справи. Годинами залипаю в телефоні.
З одного боку, відчуваю, що отупіла. А з іншого боку нема віри в якийсь успіх і нема сил приступити до роботи. Тиждень відкладаю проект і боюсь, що на тому кінці електронного листування мене зневажають.
Ірраціональне відчуття, що потенційне майбутнє може бути лише сірим та злиденним, так ще й розуміння, що мій новий стиль життя справді цей крах забезпечить. Пишу це о третій ночі, бо невідомо чому не лягла раніше
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
