Вопрос от:
nik898
Возраст:
20
Припинила бачити майбутнє
Добрий день! Спробую якомога коротше описати суть проблеми, з якою прошу допомогти.
Мені 20 років і я саме припинила бачити майбутнє. Є певна проблема з фахом, яка породила наступні проблеми. Контекст у першому пункті, психологічна проблема у другому. Дякую усім, хто прочитає та відповість
1. Десь з 13 до 18 у мене було уявлення: максимально розвиваюсь в обраній галузі, отримую освіту, можливо зв\'язки, але головне отримати чудове резюме і характеристику.
І що ж. Поступила на цю омріяну наукомістку галузь. Вчусь добре, напрацьовую практичні навички поза заняттями. Але проблема.
Те, на що я справді розраховувала, в Україні важко реалізувати. Мало спеціалістів, викладач з цього в університеті взагалі один і то не сильно хоче співпрацювати. І питання не університету, бо цей мав би запропонувати саме те, що треба. І на словах, ніби так і є.
Напрацьовую інші навички, але поза університетом, і там обладнання гірше. І на ньому у мене гірші результати. Мені постійно кажуть, що я зрештою навчусь і забувають, що я не на першому курсі.
Це загальний фон, а якщо скоротити, то:
- омріяний роками напрям важкодоступний, щоб хоча би почати в ньому працювати (спеціальність передбачає вивчення, але-але)
- прям практичних навичок бракує
- ринок праці з вакансіями відверто лякає
- ВІЙНА
Пробувала працевлаштуватись, але роботодавець по рекомендації (!) виявився таким, що ні навчає, ні грошей не платить. + Умови праці там шкідливі для здоров\'я
Віри в закордонщину теж нема. Не щось об\'єктивне, а просто: не вийде, не дозволять, не оцінять, нікому там не треба
2. І тепер нема ні мотивації, ні сил, ні віри в щоденні справи. Годинами залипаю в телефоні.
З одного боку, відчуваю, що отупіла. А з іншого боку нема віри в якийсь успіх і нема сил приступити до роботи. Тиждень відкладаю проект і боюсь, що на тому кінці електронного листування мене зневажають.
Ірраціональне відчуття, що потенційне майбутнє може бути лише сірим та злиденним, так ще й розуміння, що мій новий стиль життя справді цей крах забезпечить. Пишу це о третій ночі, бо невідомо чому не лягла раніше
Мені 20 років і я саме припинила бачити майбутнє. Є певна проблема з фахом, яка породила наступні проблеми. Контекст у першому пункті, психологічна проблема у другому. Дякую усім, хто прочитає та відповість
1. Десь з 13 до 18 у мене було уявлення: максимально розвиваюсь в обраній галузі, отримую освіту, можливо зв\'язки, але головне отримати чудове резюме і характеристику.
І що ж. Поступила на цю омріяну наукомістку галузь. Вчусь добре, напрацьовую практичні навички поза заняттями. Але проблема.
Те, на що я справді розраховувала, в Україні важко реалізувати. Мало спеціалістів, викладач з цього в університеті взагалі один і то не сильно хоче співпрацювати. І питання не університету, бо цей мав би запропонувати саме те, що треба. І на словах, ніби так і є.
Напрацьовую інші навички, але поза університетом, і там обладнання гірше. І на ньому у мене гірші результати. Мені постійно кажуть, що я зрештою навчусь і забувають, що я не на першому курсі.
Це загальний фон, а якщо скоротити, то:
- омріяний роками напрям важкодоступний, щоб хоча би почати в ньому працювати (спеціальність передбачає вивчення, але-але)
- прям практичних навичок бракує
- ринок праці з вакансіями відверто лякає
- ВІЙНА
Пробувала працевлаштуватись, але роботодавець по рекомендації (!) виявився таким, що ні навчає, ні грошей не платить. + Умови праці там шкідливі для здоров\'я
Віри в закордонщину теж нема. Не щось об\'єктивне, а просто: не вийде, не дозволять, не оцінять, нікому там не треба
2. І тепер нема ні мотивації, ні сил, ні віри в щоденні справи. Годинами залипаю в телефоні.
З одного боку, відчуваю, що отупіла. А з іншого боку нема віри в якийсь успіх і нема сил приступити до роботи. Тиждень відкладаю проект і боюсь, що на тому кінці електронного листування мене зневажають.
Ірраціональне відчуття, що потенційне майбутнє може бути лише сірим та злиденним, так ще й розуміння, що мій новий стиль життя справді цей крах забезпечить. Пишу це о третій ночі, бо невідомо чому не лягла раніше
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
