Я заплуталась... дати ще один шанс своєму поки ще офіційному чоловікові чи йти дальше і починати нові стосунки?

Я співзалежна. мій чоловік виздоровлюючий наркоман. вже майже 2 роки я знаю про свою хворобу і працюю над собою. багато чого змінилося відтоді в мені на краще. в мене є чудовий синочок, йому 2 роки. справа в тому, що мій чоловік ким би не був завжди для мене був найбільшою підтримкою, найкращим другом, милим, ніжним, добрим і хорошим татом. все змінилося. він дуже переживав, що досягнувши певного успіху у своєму виздоровленні знову зривається... він казав, що хотів би бути жорсткішим. він теверезий вже більше року. але за цей рік він і справді змінився. в гіршу сторону. він не раз дозволяв собі ображати мене словами, своїми вчинками, не брав до уваги мої почуття, був закритий. я не витримала і покинула його. ми розійшлися 4 місяці тому. за цей час він робив мені дуже боляче. виставляв фото в інтернеті з іншими дівчатами, з одною ходив на побачення і цілувався. я довго не могла змиритися з тим, що це я допомогла йому в його виздоровленні і ми разом пройшли через пекло, а він так і не зрозумів, що я хотіла після цього віддачі від нього, а не приниження і болю. я почала спілкуватись по телефону з моїм старим знайомим з навчання. весь цей час він мене дуже підтримував. мені дуже приємно з ним спілкуватися, ділитися якимось досвідом, приємно чути від нього, що я йому дуже допомогла також своїми розмовами. ми дуже схожі, в нас однакові інтереси, однакові життєві позиції та цілі. 2 рази ми їздили з ним в інші міста на прогулянки. ми чудово і цікаво проводили час. він знає і цікавиться моїм сином. і тут в мене знов почало налагоджуватися спілкування з моїм чоловіком. він просив пробачення,казав, що розуміє, що втратив найдорожчих люде в своєму житті, я бачу, що він мене ще досі сильно любить. я сказала, якщо хочеш бути зі мною, покажи це, добивайся мене, бо тобі зновутреба знайти ключ до мого серця. він сказав, що добється скільки би часу і сил це йому не коштувало. я бачу як він потрібен сину. малий дуже тішиться, коли він приходить. а ще більше я помітила, як мій синочок радіє,коли ми з ним гарно спілкуємося, коли тато цілує маму... але мій чоловік просив мене перестати спілкуватися з моїм другом. він знає, що ми з ним цілувалися і говорить, що ми з ним прейшли межу дружби. я й сама це знаю. але за стільки часу я дуже до нього привикла, я сумую за ним і хочу з ним говорити. але і розумію чоловіка. я так заплуталась, я не знаю що і до кого я відчуваю. я не знаю кого люблю і чи взагалі люблю когось...! це мене мучить! я хочу зробити правильний вибір.