Question

16-04-2020

Меня зовут Диана , мне 20 лет , я всегда была трудным ребёнком , резалась , пила , курила , но с возростом я стала лучше , перестала резать себя , пить и курить .
В 2018 году я познакомилась с мальчиком , никаких серьезных отношений я не хотела , мы ругались часто, расставались и через год мы сыграли свадьбу , за две недели до неё я поняла , что не хочу свадьбы и хочу отменить ее , но мои родители сказали нет и , что свадьба состоится . После свадьбы у нас все началось , постоянные ссоры , я постоянно говорила , чтоб он развёлся со мной и через 4 месяца он так и собирался делать , мы разошлись с ним , я засела в депрессию , почему не понятно , к этому человеку я ничего не чувствовала и пыталась смириться , но потом он позвонил прощение просил , ну и мы помирились . Первый месяц нормально все было , потом стало хуже , опять ссоры , он начал сидеть постоянно к компе , никакой помощи дома , не внимания , не понимания . Мне это все надоело , а сил и храбрости расстаться с ним нет

Вопрос от: nik72c; Возраст: 20

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Похожие онлайн консультации

13-04-2020 Не могу решить хочу ли дальше жить с мужем или развод

05-04-2020 Хочу отдельно жить от родителей мужа

02-04-2020 Не хочу больше жить

07-03-2020 Я не хочу жить.

12-02-2020 Что мне теперь делать, я нехочу жить.

04-01-2020 не хочу уже так жить...

06-09-2019 Хочу жить своей жизнью!

29-07-2019 Не хочу жить

26-07-2019 Не хочу жить

06-07-2019 Не хочу жить дальше

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 1 · 2020-04-16 15:52:22

Доброго дня, Діана.
Я Вам дуже співчуваю, у Вашому житті було безліч труднощів і психологічних травм. Ви вказали, що були "проблемною дитиною", проте потім змінилися. Насправді, "проблемних дітей" не буває, адже ними стають не просто так, а Ваша поведінка свідчила про яскраво виражену аутоагресію. Припускаю, що у Вас були складні стосунки із батьками або булінг збоку однолітків, чи якийсь травматичний досвід стосунків (було б добре, якби Ви розповіли про них детальніше). Ви велика молодець, що впоралися із самознищуючою поведінкою проте, скажіть, будь ласка, що Вас спонукало працювати над собою і як Ви цього досягли?

цитата:

В 2018 году я познакомилась с мальчиком , никаких серьезных отношений я не хотела

Чому Ви не хотіли серйозних відносин? Це було лише пов'язано із тим конкретним хлопцем, чи Ви не хотіли відносин взагалі?

цитата:

но мои родители сказали нет и , что свадьба состоится .

Із цієї цитати я бачу, що Ваші батьки досить директивні (можливо це є ключем до Вашої аутоагресивної поведінки в підлітковому віці). Чому Ви погодилися все-таки вийти заміж (через відчуття провини до батьків та прагнення її, таким чином зменшити; через прагнення заслужити їхню любов; через невпененість в тому, що Ви здатні самостійно прийняти правильний вибір (адже Ви багато помилялися раніше) тощо)?

цитата:

я засела в депрессию , почему не понятно , к этому человеку я ничего не чувствовала и пыталась смириться , но потом он позвонил прощение просил , ну и мы помирились .

Припускаю, що причиною Вашої інтенсивної депресії було "відтягування" у травматичний досвід минулого (в той момент, коли Ви відчували себе покинутою, нелюбимою і робили самошукоджуючу поведінку). Страх залишитися самотньою + страх, що Ви не знайдете кращого партнера + гнів на себе, що Ви зробили знову помилку + несвідоме прагненя залужити любов батьків, які у Вас розчарувалися + гнів на батьків і на себе, що Ви піддалися їхнім вимогам, а Ви на ці вимоги погодилися.

цитата:

Первый месяц нормально все было , потом стало хуже , опять ссоры , он начал сидеть постоянно к компе , никакой помощи дома , не внимания , не понимания . Мне это все надоело , а сил и храбрости расстаться с ним нет

Помітно, що Ви у стосунках із цим партнером уникаєте близькості (відкрите обговорення своїх потреб, почуттів і бажань), тому взаємні образи і гнів накопичується, що приводить до сварок. Крім цього, можливо, Ви проектуєте на нього фігуру свого батька і, таким чином, несвідомо виражаєте на нього весь свій гнів, накоплений із дитинства.

Ще раз обдумайте, чи Ви готові розлучитися із чоловіком, чи Ви його кохаєте. Можливо Ви втікаєте від близькості і спільного вирішення труднощів через минулий травматичний досвід. Або ж, Ви дійсно його не кохаєте (це емоційна залежність) і не бачите саме його поряд із собою, а в, перспективі, готові будувати стосунки із іншим чоловіком.

Я Вам однозначно рекомендую звернутися на індивідуальну терапію до психолога-психотерапевта, щоб краще виявити, проаналізувати та пропрацювати психологічні травми, що зараз впливають на Ваше життя, та зрозуміти, чи це "втеча від близькості і контрзалежна модель поведінки", чи це емоційна залежність і страх відділитися, залишившись самотньою. Ви багато пережили для своїх 20 років, будь ласка, потурбуйтеся про себе і зверніться за допомогою до спеціаліста (зараз можливий і варіант в онлайн режимі).

Бажаю Вам знайти хорошого психолога-психотерапевта та пропрацювати себе, віднайшовши щастя!

Ответ отредактирован автором 16-04-2020 15:54:26

Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) · Answer 2 · 2020-04-16 15:55:03

Чем вы занимаетесь, живете отдельно либо с родителями, зависите ли от мужа или родителей финансово?
Что держит в отношениях?
Почему, зная, что не хотите свадьбы, поддались требованиям родителей?

Сергей Юрьевич Ляшенко (Харьков) · Answer 3 · 2020-04-16 18:56:01

цитата:

Мне это все надоело , а сил и храбрости расстаться с ним нет

Добрый вечер !
Чего опасаетесь ,где потеряли свои силы ?