Question

17-08-2021

Мені 27, десять років я жила відносно добре, та зараз відбувається щось страшне.
Справа в тому, що вчившись в старший класах, я сташенно сварилась з однокласниками, почалось з того, що мене почав ображати один хлопець, і не тільки мене, але я терпіти не збиралась, як то кажуть також « лізла на роги» , багато в чому сама була винна, бо не полишала той конфлікт, а кожного разу сильніше «гризлась». Зараз я страшенно мучу себе, я так жалію про сказане і зроблене (не взагалі жалію, а саме, що це було в формі «агресивного собачки») Я мучу себе вже кілька тижнів, згадую все, мені здається, що так опозоритись могла тільки я. Дуже добре пам'ятаю, як пожалілась Бабці цього хлопця, що мене принижував, а зараз обливаюсь потом при згадці, мені здається, що зараз про це дізнаються мої рідні і це буде позор « від якого я не відмиюсь», мені соромно бачити його родичів, бо теж відчуваю жахливий сором. Мені здається,що саме зараз про це всі дізнаються, і всі висміють мене. Ще був один знайомий якого я попросила захистити мене і перед ним я себе зараз відчуваю зараз винною ідіоткою.
Мій стан зараз жахливий, я майже не приймаю їжі, і з трудом ходжу,я постійно хочу спати, щоб не відчувати цей тягар.

Вопрос от: Анна; Возраст: 27

понравился вопрос?

17-08-2021 09:51:30Дополнение от автора

Зустріч однокласників

17-08-2021 10:24:45Дополнение от автора

Виходить, що так. Просто це була така , як зараз розумію, дурнувата форма. Це були неадекватні крики, до того ж навіщо було втягувати інших. Жалітись його бабці, та своєму знайомому. Мені зараз чомусь соромно їх бачити.

17-08-2021 10:27:18Дополнение от автора

Який він зараз, я не знаю. На зустріч, я так і не пішла

17-08-2021 11:25:27Дополнение от автора

З рідними в мене нормальні, але не близькі стосунки.
Батьки соромили, або я це сприймала за сором.
Винною себе почуваю за форму поведінки, мені здається ніхто інший так себе б не поводив.

17-08-2021 12:58:54Дополнение от автора

Раніше десь колись з'являлися ці думки, але швидко зникали. Зараз ж мене не відпускає вже дуже довго. Так ви правильно зрозуміли

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Советы посетителей

Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.

Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Наши психологи

Юлия Якименко
(Онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Ирина Островерх
(Харків)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Похожие онлайн консультации

07-12-2020 Як позбутися болю минулого

23-07-2016 Фотографії з минулого життя коханої людини

20-03-2015 Чому я ревную до минулого

Наталья Викторовна Луценко (Миргород) · Answer 1 · 2021-08-17 09:48:05

Добрый день.
Скажите, а какое событие произошло в вашей жизни, после чего вас стали беспокоить проблемы десятилетней давности?

Наталия Павловна Венглинская (Киев) · Answer 2 · 2021-08-17 10:18:31

Анна, доброго времени суток!
Я правильно Вас поняла, Вы испытываете чувство вины, что вот в этой ситуации:

цитата:

почалось з того, що мене почав ображати один хлопець, і не тільки мене, але я терпіти не збиралась

не стали жертвой, а дали отпор обидчику? За это Вы себя судите?
И, поскольку, такое переживания возникло после встречи одноклассников, у меня к Вам вопрос: какой статус у этого мальчика сейчас? Поправьте меня, если я ошиблась, но у меня есть предположение, что он находится в плачевном состоянии.

Ответ отредактирован автором 17-08-2021 10:21:03

Наталія Крилова (Ужгород) · Answer 3 · 2021-08-17 11:02:54

Добрий день, Анна!

цитата:

араз я страшенно мучу себе, я так жалію про сказане і зроблене (не взагалі жалію, а саме, що це було в формі «агресивного собачки») Я мучу себе вже кілька тижнів, згадую все, мені здається, що так опозоритись могла тільки я. Дуже добре пам'ятаю, як пожалілась Бабці цього хлопця, що мене принижував, а зараз обливаюсь потом при згадці, мені здається, що зараз про це дізнаються мої рідні і це буде позор « від якого я не відмиюсь», мені соромно бачити його родичів, бо теж відчуваю жахливий сором. Мені здається,що саме зараз про це всі дізнаються, і всі висміють мене. Ще був один знайомий якого я попросила захистити мене і перед ним я себе зараз відчуваю зараз винною ідіоткою.

Що Вас найбільше турбує, що Вас засудять і висміють чи щось інше?

цитата:

зараз про це дізнаються мої рідні і це буде позор « від якого я не відмиюсь», мені соромно бачити його родичів, бо теж відчуваю жахливий сором.

Які відносини у Вас з рідними, батьками?
Вас раніше хтось висміював, соромив?
В чому Ви вважаєте себе винною, що захищали себе чи в чомусь іншому?

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 4 · 2021-08-17 11:24:03

Доброго дня Анно! Немає жодної людини у цьому світі, яка б не помилялась. І всі роблять вчинки, за які буває соромно... Але "соромно" до тієї межі, коли це не переростає у нав'язливу форму... Тому я думаю, що причину Вашого такого хворобливого стану потрібно шукати глибше, швидше за все, у Вашому дитинстві та у стосунках з Вашими батьками... Які у Вас стосунки з батьками?

Наталія Крилова (Ужгород) · Answer 5 · 2021-08-17 11:42:34

цитата:

Мені здається,що саме зараз про це всі дізнаються, і всі висміють мене. Ще

Що станеться, як всі дізнаються і висміють Вас?
Наскільки Ви поважаєте себе?
Ви цінні. Ви маєте право бути такою, якою Ви є.
Чи були раніше випадки поведінки, які викликали у Вас сором?

Ответ отредактирован автором 17-08-2021 11:46:47

Наталия Павловна Венглинская (Киев) · Answer 6 · 2021-08-17 12:12:49

цитата:

Просто це була така , як зараз розумію, дурнувата форма.

То есть взрослая молодая женщина, 27-ми лет сейчас осуждает девочку подростка, которая изо всех сил пыталась себя защитить и использовала те средства, которые ей, подростку были под силу?

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 7 · 2021-08-17 12:26:29

Дякую Анно за відвертість! От Ви і дали відповідь на своє ж запитання "Батьки соромили, або я це сприймала за сором". Справа в тому, що нашими емоціями та почуттями керує підсвідомість (тому до речі так важко впоратися Вам зараз з почуттям сорому), а підсвідомість формується, як правило, в дитинстві. Це так звані установки, які в дорослому житті керують вже нами, а ми навіть не розуміємо, чому так реагуємо.. Ви ще й досі дивитеся на оточуючий світ очима маленької дівчинки, яка почувала себе весь час якоюсь не такою: не так стала, не так сіла, не те зробила... Якщо дійсно хочете нарешті звільнитися від важкого внутрішнього тягаря провини та сорому, я б Вам радила провести разом із психологом трансформацію дитячих установок... І для цього потрібно не так вже і багато часу, як на мене...

Анастасия Владимировна Тарадай (Днепр) · Answer 8 · 2021-08-17 12:52:57

Здравствуйте, Анна.
До недавней встречи одноклассников не думали о событиях в школе, а когда произошла встреча одноклассников (на которой вас не было) вы вспомнили об этом и начали испытывать сильный стыд и вину. Правильно я поняла?

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 9 · 2021-08-17 13:04:14

Як на мене, зустріч з однокласником лише активізувала Вашу внутрішню проблему. Це як лакмусовий папірець, який витягнув " на гору" те, про що Ви навіть не знали у собі... Але причина криється у Вашому дитинстві і я ще раз у цьому впевнилася...

Наталія Крилова (Ужгород) · Answer 10 · 2021-08-17 13:40:32

цитата:

Винною себе почуваю за форму поведінки, мені здається ніхто інший так себе б не поводив.

Як би Ви могли компенсувати цій людині збиток? Вибачитися від душі, чи ще яким способом?
Чи стало це для Вас уроком, як варто виражати свій гнів?

Страхи минулого

Советы посетителей