Question

12-04-2022

Я живу у хорошій благополучній сім'ї. В мене є молодший брат, йому майже 9. В нас з ним були хороші відносини, але в останній рік він постійно без причини мене б'є, ображає, говорить що ненавидить, навіть смерті бажав не один раз. Батьки все це бачать, але майже ніяк не реагують. Самих батьків він теж обзиває, ображає, але на це закривають очі, зсилаються на те що він був голодний і через це капризний і злий, хіба що можуть погрозити видаленням ігор з телефону. Якщо ж я якось грубо відповім мамі або татові, мене зроблять ворогом.
Цього літа брат влаштував істерику в ТЦ, тому що захотів купити гіроскутер за 12000 грн, а тато не мав з собою таких грошей. Він всіх обзивав і кричав, але тато на це не реагував, натомість він сам пообіцяв купити брату той гіроскутер, і купив. Мені він теж купляє багато чого, але тільки якщо я спокійно прошу, якби я таке влаштувала мені би місяць нічого не купляли і ще й покарали би.
Коли я питаю в батьків, чому така несправедливість, вони спеціально нічого не відповідають, або ж кажуть що брат ставиться до них краще ніж я, він більше заслуговує. Хоча навіть всі подарунки батькам на свята завжди організовувала я, він цим навіть не переймався.
Коли брат хоче поділитися з мамою якимись своїми переживаннями, вона його вислуховує і дає реально хороші поради. Мені рідко вдається з нею так поговорити, вона не слухає, обезцінює проблему, може деколи зробити тільки гірше. Я не розумію чому до нас так по різному ставляться, чому мого брата роблять ангелочком і всі його люблять, хоча він злий і підлий. Я себе почуваю самотньою в сім'ї, в мене нема бажання ні з ким ділитися проблемами, що мені робити?

Вопрос от: nik056; Возраст: 13

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Тетяна Афанасьєва
(Київ)

Дарія Рудь
(Онлайн)

Светлана Владимировна Киселевская (Днепр) · Answer 1 · 2022-04-12 13:53:46

цитата:

що мені робити?

цитата:

Возраст: 13

В Вашем возрасте работа с психологом должна происходить только с ведома родителей, так как они несут за Вас ответственность.
Вы можете попросить родителей отвести Вас к специалисту, где Вы и получите необходимые рекомендации.
Также есть возможность обратиться к школьному психологу, в центры социальной службы для семьи, детей и молодежи или позвонить на телефон доверия.

Ольга Евгеньевна Митроченко (Харьков) · Answer 2 · 2022-04-12 14:30:43

Доброго дня)
Можливо дійсно у ваших батьків є різні очікування стосовно поведінки хлопчиків та дівчаток, або старшого і молодшого... Та мабуть Ви цього не зможете змінити. А от на що Ви можете вплинути:
- можна спробувати організувати якусь спільну діяльність з мамою або татом, наприклад, почати робити зарядку разом, прибирати або вчитися готувати нові страви
- важливо шукати підтримки та розуміння десь ще, наприклад, в тітки, подруги, бабусі, вчителя і т.п. це дасть можливість не залежити настільки від настрою батьків і брата, і знайти співрозмовників, з якими можна отримати і пораду, і підтримку,і розуміння
Також підтримую думку колеги, що можна звернутися до шкільного психолога

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 3 · 2022-04-12 20:18:26

Добрий вечір, nik056.

цитата:

Я живу у хорошій благополучній сім'ї.

цитата:

Батьки все це бачать, але майже ніяк не реагують.

цитата:

зсилаються на те що він був голодний

На жаль, ці Ваші тези суперечать один одному.

цитата:

Коли я питаю в батьків, чому така несправедливість, вони спеціально нічого не відповідають, або ж кажуть що брат ставиться до них краще ніж я, він більше заслуговує.

Так сумно це чути і я так гніваюся на Ваших батьків. Це несправедливо.

цитата:

Я не розумію чому до нас так по різному ставляться, чому мого брата роблять ангелочком і всі його люблять, хоча він злий і підлий. Я себе почуваю самотньою в сім'ї, в мене нема бажання ні з ким ділитися проблемами

На жаль, ми також не можемо дати відповідь, адже ми не спілкувалися з Вашими батьками. Мені дуже шкода, що Вас не чують і що Ви почуваєте себе самотньою.

цитата:

що мені робити?

Найкращий вихід - поговорити з батьками про звернення до психолога, де спеціаліст спробує налагодити комунікацію між Вами і Вашими батьками, а якщо батьки не захочуть співпрацювати із психологом, то працювати над тим, де Ви можете отримати те, чого Вам не вистачає інакшим консруктивним чином. Якщо батьки не підтримають Вас у зверненні до спеціаліста - тоді вже звернутися самостійно до шкільного психолога.

Я почуваюсь самотньою у сім‛ї