Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 2 часа тому: «Вітаю! Читаючи ваші відповіді, видно, що ви вже багато чого пропрацювали й хочете вивести спілкування на дорослий рівень. А яка у вас мета в конфлікті, домовитися чи довести, хто »
question author 5 часов тому: «Реакція на відповідь № 391497 для Володимир Анатолійович Тарасенко Мама умерла в прошлом году в начале мая и примерно до марта этого года я часто»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 5 часов тому: «Доброе утро! цитата: «Год я чувствовала себя нормально, созванивалась с ним ежедневно» Ах вот как - целый год Вы чувствоали себя нормально как будто ничего и не было до этого. К»
Вопрос от: Ліза Возраст: 30

Чи варто звертатися до спеціаліста і до якого, якщо варто

Доброго дня! З дитинства у мене ОКР, який не заважав жити у більшості часу, але чим більше у житті з'являється причин для хвилювань, тим складнішими та довшими стають ритуали, які я виконую, щоб знизити тривожність. Це не завжди зручно і виглядає дивно для оточуючих, можливо, є якась література, яка допомогла б у такій ситуації? В гуглі пошукати можу, але там завжди багато зайвого і складно знайти щось дійсно корисне.
Крім того, є ще деякі речі, які заважають повноцінно жити, я майже завжди втомлена і роздратована, бісять перехожу на вулиці, які голосно розмовляють, дратують діти, сміття на вулицях і тд, кожного разу повертаюся додому після виходів на вулицю злою і довго виговорюю чоловіку, як мене все бісить. Чоловік не дратує, якщо що, у нас чудові стосунки, я успішна у роботі, є хобі, тому це не через надлишок вільного часу.
Взагалі почуваю себе некомфортно серед людей, хоча зі сторони цього не видно. Дуже нервую перед візитами гостей або навіть коли просто сантехнік має заїхати, часто лякають люди на вулиці - можу перейти дорогу, якщо хтось здається мені підозрілим (а це буває часто).
Коли нервую сильно, можу розчухати собі ногу чи руку до подряпин. У 18 років від стресу на екзаменах кілька разів різала тіло бритвою навмисне в непомітних місцях, тоді не могла пояснити, навіщо це роблю, потім вже дізналася, що таке селфхарм і тд. зараз цього не роблю, але інколи хочеться.
У мене багато друзів (що виглядає дивно, мабуть, враховуючи усе, що я написала, але люди думають, що я мила і весела), але мені часто не хочеться з ними спілкуватися або зустрічатися. Взагалі бувають періоди (уже років 10), коли я хочу вимкнути телефон, не заходити в соцмережі і просто ні з ким не спілкуватися, дратує кожне повідомлення. Часто придумаю причини, щоб нікого не бачити якийсь час.
Коли роздратована, часто ловлю себе на дивних ідеях, то хочеться перекинути собі на голову чашку з водою чи чаєм, який п'ю (нав'язливо так хочеться), звісно, цього не роблю, ітд. Трясу руками, коли нервую, ще з дитинства раннього. Взагалі спокійно сидіти чи лежати не можу, постійно кручу головою, ворушу пальцями, не можу довго рівно стояти. починаю перетоптуватися, переходити з п'ятки на носок і тд. Ніби в мені дуже багато енергії, але при цьому я втомлена майже весь час.
Що може допомогти, чи треба до спеціаліста звертатися чи може просто відпустку якось особливо провести. в ізоляції від усії і тд?
Буду вдячна за відповідь, вибачте за трохи безглузду розповідь)
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

цитата:
ЧИ ВАРТО ЗВЕРТАТИСЯ ДО СПЕЦІАЛІСТА

До спеціаліста звертаються тоді, коли щось трапляється, що заважає жити. Якщо раніше ваше ОКР вам не заважало, то тепер схоже вам варто звернутися до психіатра та психотерапевта
...
Дополнение от автора вопроса ·
Дякую, тобто саме до психіатра чи психотерапевта, не до психолога? Я просто не дуже розумію, з якою проблемою до кого, тому уточнюю
Про самопошкодження і до психіатра (можливо за діагнозом і медикаментами) і до психотерапевта. Не до психолога.
...
Доброго дня, Лізо!
цитата:
Що може допомогти, чи треба до спеціаліста звертатися чи може просто відпустку якось особливо провести. в ізоляції від усії і тд?

Відпустка - річ вельми корисна. Проте важливіше, як мені здається, звернутись до фахівця, який працює з ОКР, з тривогою. І може допомогти Вам встановити емоційну рівновагу, бо помітно, як процес збудження превалює над іншим процесом - гальмування.
Причини і механізми підвищеної тривоги Вами поки не усвідомлюються, але ж вони є. І вони діють. На жаль, негативно.

цитата:
Крім того, є ще деякі речі, які заважають повноцінно жити, я майже завжди втомлена

Припускаю, що втомлені від того, що
цитата:
завжди роздратована, бісять перехожі на вулиці, які голосно розмовляють, дратують діти, сміття на вулицях і тд

Тобто психіка шукає об'єкти і приводи, аби розрядитись, адже кудись потрібно зливати надлишкову енергію збудження.
Від того і тупцюівання/танцювання на місці, про які Ви писали.

А де ж коріньпроблеми?
Він, достеменно, всередині Вас. Точніше в обірваному або не налаштованому контакті з внутрішнім Я. У відсутності адаптивних стратегій поводження з емоційним напруженням. Напевно, ще у складнощах самопідтримки.
Це все, про що я зараз зазначив, скоріше за все, наслідки якихось процесів формування і розвитку Вашої особистості в дитинстві. Точніше можна буде щось стверджувати після знайомства з Вами, після щирого спілкування і уточнення.
Може спробуєте, щось пригадати про своє дитинство? Яким воно було? Як ставились до Вам батьки?
В чому підтримували? Що і як забороняли? Як поводились, коли Ви хвилювались, стикались з суттєвими проблемами?

цитата:
Дуже нервую перед візитами гостей або навіть коли просто сантехнік має заїхати, часто лякають люди на вулиці - можу перейти дорогу, якщо хтось здається мені підозрілим (а це буває часто).

Поділіться, які думки супроводжують Вас в такі моменти? Яких наслідків боїтесь??

Гарна новина полягає в тому, що з тривогою успішно працюютьв психотерапії.
До речі, з цією проблемою можна розбиратись і в режимі онлайн сесій.

Ще хочу Вам запропнувати відео на тему тривоги.

ТРЕВОГА КАК ПРЕРВАННОЕ ВОЗБУЖДЕНИЕ.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-653
...
Добрый день!
цитата:
З дитинства у мене ОКР, який не заважав жити у більшості часу, але чим більше у житті з'являється причин для хвилювань, тим складнішими та довшими стають ритуали, які я виконую, щоб знизити тривожність. Це не завжди зручно і виглядає дивно для оточуючих, можливо, є якась література, яка допомогла б у такій ситуації? В гуглі пошукати можу, але там завжди багато зайвого і складно знайти щось дійсно корисне.

Скажите, а после чего Вам поставили диагноз ОКР и сколько Вам было тогда лет? Вы консультировались у врача психиатра? В данном случае рекомендуют обращаться за терапией, чтобы разобраться с причинами, потому что, как Вы заметили, со временем это только накапливается
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 333432 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Дякую за відповідь, відео обов'язково подивлюсь.
"Може спробуєте, щось пригадати про своє дитинство? Яким воно було? Як ставились до Вам батьки? В чому підтримували? Що і як забороняли? Як поводились, коли Ви хвилювались, стикались з суттєвими проблемами?"
Дитинство було хорошим, батьки приділяли мені багато уваги, ми обговорювали книги, разом дивилися фільми, мене забезпечували усім необхідним. Я єдина дитина в родині, через це мене намагалися контролювати, ось це єдиний мінус, мабуть. Не наказували фізично, але могли сказати, що розчаровані в моїй поведінці, якщо я поверталася додому трохи пізніше, ніж обіцяла і тд. Наполягали, щоб я закінчила музичну школу, яка мені не подобалася, і ходила на інші кружки. Але разом з тим за успіхи в навчанні дарували хороші подарунки і пишалися. Меня здається, доволі типово все, з плюсами і невеликими мінусами, але в нас хороші стосунки і зараз

"Поділіться, які думки супроводжують Вас в такі моменти? Яких наслідків боїтесь??"
Не знаю навіть точно, просто думаю перед цим завжди, що краще б повалялася у ліжку і подивилася серіал, причому це саме за кякийсь час до візита, перед тим можу тиждень радіти, що приїдуть друзі, а зранку розпсихуватися і подумати, що даремно це всне влаштувала взагалі, треба було відпочити. Мабуть, як раз через те, що я завжди втомлена, хоча робота займає у мене не так багато часу, і домашніх справ теж мало. Аналізи відносно в нормі, є аутоімунний тиреоїдит, але на цьому все
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 333433 для Ольга Владимировна Головченко

Это самодиагноз, просто мне он показался очевидным, но, возможно, я ошиблась с ним и это что-то другое.
Лет в 6 у меня появились свои ритуалы, когда я боялась споткнуться или упасть, я делала определенное движение руками и мне казалось, что вот теперь я не упаду. Чтобы не снились кошмары или неприятные сны, я говорила сама себе перед сном определенную фразу (до сих пор так делаю, и с руками, чтоб не упасть, тоже). Не могу читать или произносить некоторые слова или кто-то из моих близких заболеет (звучит глупо), а если мне пришлось их случайно прочитать, потом 7 раз вращаю глазами в определенной последовательности, чтобы этого не произошло и много другого. Проверяю весь день, закрыта ли входная дверь и двери холодильника, даже если помню, что уже проверяла или муж проверил при мне по моей просьбе, и многое другое. До этого просто думала. что это мои странности, но потом почитала про ОКР и поняла, что это оно, судя по всему.
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 333443 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Спостерігаюся в ендокринолога, так, лікар говорить, що поки що немає причин якось медикаментозно чи іншим чином лікувати, лише спостерігати
цитата:
тобто саме до психіатра чи психотерапевта, не до психолога?

ОКР - это психическое заболевание. Поэтому в первую очередь надо обращаться к психиатру и проходить медикаментозное лечение.

Параллельно желательно работать с психологом, чтобы выявить и устранить причины ОКР. Так как без индивидуальной психотерапии, после отмены приема препаратов, все симптомы заболевания вернутся снова.

Обращение же к врачу-психотерапевту не имеет смысла.
Так как такие специалисты - это врачи, которые прошли переподготовку по психотерапии и не имеют базы по психологии, в отличие от психологов.
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 333477 для Светлана Владимировна Киселевская

Дякую!
цитата:
Спостерігаюся в ендокринолога, так, лікар говорить, що поки що немає причин якось медикаментозно чи іншим чином лікувати, лише спостерігати

Достеменно не можу нічого з цього приводу сказати, бо не лікар-ендокринолог. Проте, мабуть, Ви й самі знаєте/читали, що та хвороба супроводжується різкими змінами настрою та іншими негативними симптомами. Можливо, не завадить звернутись для уточнення стану до іншого ендокринолога.

цитата:
Я єдина дитина в родині, через це мене намагалися контролювати, ось це єдиний мінус, мабуть. Не наказували фізично, але могли сказати, що розчаровані в моїй поведінці, якщо я поверталася додому трохи пізніше, ніж обіцяла і тд. Наполягали, щоб я закінчила музичну школу, яка мені не подобалася, і ходила на інші кружки. Але разом з тим за успіхи в навчанні дарували хороші подарунки і пишалися. Меня здається, доволі типово все, з плюсами і невеликими мінусами, але в нас хороші стосунки і зараз

Напевно, для Вас звично і зручно важати саме так - доволі типово, "з плюсами і невеличкими мінусами" було у Вашому дитинстві. Проте навіть поверховий погляд на Ваш допис дає змогу для певних сумнівів, адже там йдеться (нехай і не акцентовано) про контроль, про примус займатись тим, що не подобається... Десь тут, здається, сховані корені проблеми
цитата:
Лет в 6 у меня появились свои ритуалы, когда я боялась споткнуться или упасть, я делала определенное движение руками и мне казалось, что вот теперь я не упаду. Чтобы не снились кошмары или неприятные сны, я говорила сама себе перед сном определенную фразу (до сих пор так делаю, и с руками, чтоб не упасть, тоже).

цитата:
Трясу руками, коли нервую, ще з дитинства раннього.

Тобто тривога була. І були причини для її появи. Нізвідки таке збудження не береться. Тому потрібно дослідити Ваші ранні адаптивні стратегії, які закріпились і продовжують Вами використовуватись сьогодні, на жаль, на велику шкоду собі, погіршуючи якість життя.
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 333532 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Дякую за детальні відповіді, є над чим подумати.

Ви писали, що "звернутись до фахівця, який працює з ОКР, з тривогою. І може допомогти Вам встановити емоційну рівновагу, бо помітно, як процес збудження превалює над іншим процесом - гальмування"
Ваші колеги вище писали, що звернутися саме до психіатра, ви теж такого фахівця мали на увазі?
цитата:
Ваші колеги вище писали, що звернутися саме до психіатра, ви теж такого фахівця мали на увазі?

Це має бути профі, який вміє допомагати клієнтам з ОКР. Є, наприклад, спеціалісти, що деякий час працювали в психіатрії, мають освіту лікаря, а зараз допомагають людям як терапевти/психологи.
Це можуть бути два окремих фахівця - психіатр і психолог.
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 333536 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Дякую!
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?