Як не поїхати глуздом, коли чоловік на фронті?

Добрий день.

Чоловік з першого дня на війні, був кілька ротацій на передовій, зараз знову там. І якщо раніше, я тримала себе в руках, то зараз, здається не витримую.

Що саме змінилося за цей час? Тоді тримали себе за рахунок чого? А сьогодні як?

і усвідомленням, що я ніяк не можу на те вплинути.

Схоже, що ви не можете прийняти свою обмеженість. І скоріш за все, втомилися.

По хорошому, то ваш запит на індивідуальну роботу з психотерапевтом. Бережіть себе.

Анастасія, доброго часу доби!
Обіймаю!

Що можна зробити, щоб покращити свій психологічний стан.

Як вже порадила колега - найкраще - це попрацювати в індивідуальній терапії. А ще можно пошукати та долучитися до спільноти жінок бійців та ветеранів.
Жінки бійців - це окрема спільнота. І дуже важливо мати спілкування саме з такими ж жінками в першу чергу, а не з родичами. Щоб Ви могли відчувати, що Вас слухає або поряд стоїть жінка, яка проходить через те й саме. Це спілкування "рівний рівному".
Дуже раджу шукати обєднання ветеранів та сімей ветеранів. Особисто рекомендую Ветеран Хаб - центральний офіс у Києві, але їх осоердеки відкриті і продовжують відкриватися в різних містах України. Там робота саме побудована по принципу "рівний рівному" - психологи там здебильшого ті, хто був на нулю. Є группи взаємопідтримки для дружин, для дітей, для матерів, для татусів... Там працюють не тільки психологи, а й юристи, соціологи, фін.консльтанти тощо. Якщо не помиляюсь, Хабу вже 5 років тож вже достатньо досвіду та напрацювань.

Добрий день.
В даному випадку, дійсно головне спілкуватися з тими хто це все переживає або пережив. Зараз і справді дуже багато об'єднань: "жінки зі сталі", "дружини та матері бійців"....
В даному випадку спрацьовує закон "Мауглі", а саме "ми с тобою однієї крові" - коли розумієш, що ти не сама, коли чуєш інші розповіді, різні розповіді, тоді мимоволі включаєшся в процес спілкування, знаходиться внутрішня опора, яка згодом знизить це напруження.

Що можна зробити, щоб покращити свій психологічний стан.

Вам нужна логотерапия - работа со смыслами.
Потому что "если у человека есть "зачем" жить, он может выдержать любое "как".

Хай Бог береже Вашого чоловіка! Хай із ним буде все добре!
Приєднуюсь до колег - терапія з психологом була б Вам у нагоді.

Є відчуття, що я біжу по лісу, що горить

Анастасія, думаю, що образ, який Ви відчуваєте є досить точним.
Але ж, навіть коли ти біжиш по палаючому лісу, від тебе залежить твоє спасіння.
І не тільки від тебе також.
Як вважаєте, що Ви можете зробити в цих обставинах?