Наскільки легше пережити зґвалтування дорослій людині?

Після початку повномасштабного вторгнення, я, десь у березні почула про жорстокі діі військових росіян щодо жінок. Мені здається, я можливо, отримала травму, бо кожен день в мене починається з прокручування цього в голові. Я розумію, що десь працювала українська пропаганда, і все не так жорстоко, але все одно я не можу нормально жити, бо не уявляю, як взагалі після згвалтування можливо жити.
Проте, більше за все, мене вразила реакція суспільства. Тобто те, що серед усього почутого, я зробила висновок, що люди взагалі не вважають сексуальне насильство щодо дорослих жінок, чимось страшним. Мене це наводить на думку, що це зі мною щось не так, адже, якби я опинилась у ситуаціі, де не зможу уникнути насильства, я б наклала на себе руки, бо просто не уявляю як таке пережити. Я люблю своє життя, я хочу його жити, але так страждати я не хочу і не зможу.
Зараз у мене ціль - поїхати на фронт(це важко, бо я не маю потрібну фізичну форму, і не маю потрібного фаху) , бо я не можу жити нормально, через думку, що десь чоловіки роблять таке з жінками, такими ж як і я, а я ніяк їм не допомагаю врятуватись. І тому, що я не можу жити нормально, з цим страхом.
І ще, іноді я відчуваю приступи гніву, щодо людей, які не вважають згвалтування дорослої жінки чимось страшним, навіть якщо це говорить сама жінка. Мене це настільки виводить з себе, що я серйозно хочу вбити їх, бо відчуваю страх. Якщо вони це не вважають страшним, то можуть зробити щось подібне зі мною. Хай вже краще я загину на фронті, ніж вб‘ю когось тут, через свій психоз.
Мені просто дуже жаль дівчат, яким доведеться жити з цим, я не розумію, чого ніхто не вважає їх моральний стан тяжким, і не знаю, чим їм допомогти.