Шкода коштів для себе

Добрий вечір, а для інших хіба Вам зовсім нічого не шкода? В основі цієї проблеми лежать величезні страхи, які маскуються під інші поняття, типу шкода для себе, жадібність, економність і таке інше

Доброго вечора. Подумайте коли ви почали шкодувати щось для себе? Чи це у вас з дитинства? Що стоїть за бажанням не витрачати? Навіщо економити?
Сім'я виживальщіків, це сім'я яка мала виживати в складних умовах, але коли умови стали краще вони не змінили стратегію, так і продовжують жити скромно, на усьому економити, хоча мають кошти. Це про вас?
Ви на всьому економите? Чи на окремих речах?

Добрий, Віка!
А для кого купили б все це і не шкодували?

А як до покупок ставитися в дитинстві ваші батьки? Чи раділи покупкам, чи дозволяти радіти вам?

Доброго ранку!

Мені шкода їх. І тут спіймала себе на думці,що не справа у необхідності щось купити більш важливе,а шкода конкретно собі,для себе. В чому справа?

Очевидний варіант відповіді - звичка себе недооцінювати, мовляв, ви того не варті.
Похідне від цього - бажання накопичувати, а не витрачати, щоби підняти власну цінність. Нехтувати своїми бажаннями. Намагання уникнути нарікань на себе за витрати, що зазвичай потім вважаються або зайвими, або недоречними, або надмірними.

Також, ймовірно, грає роль сімейна традиція ставлення до грошей, їх заробляння і витрачання.

Один всесвітньо відомий класик літератури сповідував принцип "працювати/творити більш, ніж витрачати." Сам багато працював, допомагав іншим і намагався обходитись необхіднім, що не виходило за межі здорового глузду в його розумінні.
На відміну від нього Олександр Дюма любив розкоші, будував палаци, витрачав шалено аж доки не прогорів вщент.

Відредаговано автором 10-06-2023 10:17:57

Доброго дня, Віко.

Розкажіть, будь ласка, яке ставлення до грошей було у Вашій родині? Фахівці вище вірно зазначили, що ставлення до грошей формується, насамперед, там.