Як зберегти шлюб?

Доброго дня, jul!

Ці два місяці спілкуємось нормально, але живемо як сусіди, для мене це дуже важко

Так, це справді важко. Але ж це честно ілюструє ваші стосунки. Є сенс подивитися правді в очі.

(чоловік багато працює, приходить з роботи о 22-23, декілька днів на тиждень проводить у відрядженнях, частину вихідних присвячує своїм хоббі та справам)

Таким чином він збігає від Вас, подає сигнал - "Я з тобою бути НЕ ХОЧУ, хочу тебе уникати".

Я ж вважаю, що ми проводимо замало часу разом і що зараз моя увага була зосереджена на дітях, бо проводжу з ними весь день без чиєїсь допомоги. Виглядаю нормально, підтримати розмови на різні теми з іншими людьми проблеми немає. На мою думку, це криза відносин до якої додалась можливо криза середнього віку у чоловіка, проблеми на роботі, ситуація в країні в цілому…

Ви ж намагаєтеся прикрасити ситуацію, знайти виправдання - собі, чоловікові, але ж... воно так не працює.

Два місяці тому чоловік сказав, що хоче піти, розлучитися. Великих конфліктів перед цим не було і зрад також , сказав що наші інтереси розійшлися і зі мною стало не цікаво.

По всьому видно, що це його виважене, а не імпульсивне рішення, до якого він йшов певний час.

Маємо двох маленьких дітей (5 років і рік)

Ускладнюючий фактор. Шкода дітей, для них це точно стрес. Але й їх перебування в атмосфері відсутності тепла, любові й нормальних відносин - теж є для них травматичним.

Намагаюся вмовити чоловіка звернутися разом до спеціаліста, дати шанс налагодити все, чи може це допомогти і що ще можна зробити?

Навряд чи. Не хочеться Вас вводити в оману, хоча Вам з усього точно хочеться почути щось протилежне.
Чоловік вже прийняв рішення, настроєний на розлучення. І Ви вже:

Декілька разів намагалася поговорити про налагодження ситуації, все закінчувалося моїми сльозами…

але результат був негативним. На що ж можна розраховувати? На ЧАРІВНУ силу психолога? На його вміння вмовляти людей? Але ж, навіть якщо вмовити - чи ДОВГО воно протримається, якщо "цементу" (інтересу, спільного, любові) у відносинах немає?

Відредаговано автором 12-01-2024 13:36:22

Доброго дня, jul!

Декілька разів намагалася поговорити про налагодження ситуації, все закінчувалося моїми сльозами…

Прийміть мої слова співчуття і підтримки.

На Ваше питання

ЯК ЗБЕРЕГТИ ШЛЮБ?

мушу сказати, що це можливо за умови бажання ОБОХ партнерів(!)

Водночас цим твердженням я ніяким чином не примушую Вас припинити спроби врятувати шлюб. Інша справа - які це зусилля і в який спосіб Ви намагаєтесь пробудити в чоловіка бажання замислитись і дослухатись Вас. Якщо з позиції слабкості і страху перед втратою шлюбу, то звертаєтесь до його почуття обов'язку/жалю/вини і тому подібного. Напевно, нікому не хочеться таке відчувати, погодьтесь.

А як інакше? Можливо, з позиції гідності, з позиції рівності у стосунках? Ймовірно, таке наразі мало вірогідно, проте дати собі змогу замислитись і відчути повагу до себе - цілком можливо.

дати шанс налагодити все, чи може це допомогти

Не все і не одразу. Щось суттєве, скоріше за все, у вас в сім'ї відбулося. Не буду гадати, що. Для цього треба розмовляти і багато аспектів з'ясовувати у відкритому та щирому спілкуванні. От цим допомога психолога може бути корисною на початку.

А вже потім, за спільного бажання, можна напрацьовувати більш життєздатну, ніж на тепер, модель вашої взаємодії.

сказав що наші інтереси розійшлися і зі мною стало не цікаво.

Так і хочу спитати, а що ж він мав на увазі під "не цікаво"?
Та й як могло бути цікаво, коли його цікавість он куди уся витрачається

(чоловік багато працює, приходить з роботи о 22-23, декілька днів на тиждень проводить у відрядженнях, частину вихідних присвячує своїм хоббі та справам)

У Вас, як бачимо, було своє "завантаження"

зараз моя увага була зосереджена на дітях, бо проводжу з ними весь день без чиєїсь допомоги.

Що можете сказати з приводу того, як він і Ви, в свою чергу, давали партнерові відчути його цінність? Його важливість і таке інше?

Доброго дня!
Зберегти шлюб звісно можливо. Важливо на початку цього шляху чесно відповісти собі на деякі запитання , на приклад :
Чи кохаєте Ви свого чоловіка і чи відчуваєте, що він кохає Вас , попри кризу і « не цікаво стало»?
Чи є у Вас спільне, окрім дітей, інтереси?
Чи сприймаєте Ви один одного як партнерів, з повагою, теплотою і підтримкою?
Чи влаштовуєте Ви один одного у сексуальному плані?
Вмовляти піти до психотерапевта звісно Ви можете, і робити це на протязі 2 місяців, це морально важко, але потрібне чітке розуміння обох партнерів, що саме вони рятують.

Зберегти шлюб можна ТІЛЬКИ за наявності бажання в обох партнерів.

Тоді робота з сімейним психологом може допомогти розібратися в причинах нерозуміння та знайти шляхи вирішення проблем.

Шкода, але виглядає так, що чоловік не хоче шукати шляхів налагодження стосунків.
Слова про "стало нецікаво" викликають припущення щодо появи когось, з ким цікаво, і , відповідно,
порівняння з Вами.
Але звісно, це тільки мої припущення.

Погоджусь з колегою, позиція , коли Ви вмовляєте, плачете, не допомагає відчути до Вас цікавість.
А от більша впевненість в собі дасть чоловіку шанс усвідомити, що він дійсно може залишитись без Вас.
І можливо, коли він дійсно відчує, що може втратити сім'ю, то почне дивитись в сторону збереження стосунків.

Також багато залежить від внутрішніх основ вашого чоловіка.
Чи є там взагалі всередині нього те справжнє, що відповідає поняттям гідності, відповідальності за родину, дітей, поваги до дружини.
Адже "стало нецікаво- просто піду " виглядає не дуже по-дорослому.

Звісно, не варто жити з людиною, яку не хочеш бачити поруч, але важливо враховувати і бажання партнера розібратися в ситуації.