Question

12-06-2024

Доброї ночі, я якщо чесно не знаю, як правильно пояснити свою проблему, але у мене є підозри, що у мене рпп. У дитинстві я не зациклюючись на вазі їла, спілкувалася з однолітками, все було добре, проте з часом дорослішання я почала все більше набирати вагу, за одне літо я набрала до 12 кг, а то й більше, і після цього мені багато хто говорив яка я товста, та й сама помічала за собою. Буду чесна, я ненавиділа бачити себе збоку, я всіма способами намагалася не дивитися в дзеркала, щоб не бачити себе. І так склалося, що все моє оточення складалося з людей, які були набагато стрункішими, через що мене вічно порівнювали з ними. Якось мій тато мені сказав, що в мене великий живіт, що мені потрібно почати займатися якимось спортом, і що він мені може допомогти, проте тоді я дуже сильно ображалася на його слова, хоча сама знала, що він мав рацію. Я просто не розуміла і злилася на тих, хто говорив яка у мене вага велика, ніби я сама не помічала. І після цього я часто чула від своєї сім'ї, що дуже багато їм, багато образ і т.д. І зрештою я вирішила почати худнути, спочатку нічого не вийшло, були дуже часті зриви і я забила, але минули роки, і я розуміла що мене ніхто не покохає таку, ніхто не зверне на мене уваги, саме тому я знову загорілася ідеєю схуднути. Якщо чесно, я не можу розповісти весь свій шлях, бо багато чого забула, це було пеклом. Почалася війна, ми переїхали до мого брата, і там все пішло ... Спочатку їла по маленьких порціях лише один раз на день, точніше тільки ввечері, при цьому виснажуючи себе голодом і ходьбою по 10 тисяч кроків, потихеньку порції ставали менше, а в більшості випадків я зовсім їла, через що було дуже важко щось робити, банально встати з ліжка мені не вдавалося. Я не знаю що на мене тоді знайшло, але я не пам'ятаючи того сама кидалася на їжу, я їла все що тільки можна було, і розуміючи, що дуже сильно болить живіт, я вирішила викликати блювоту. Все, з цих пір я зрозуміла як просто позбавлятися їжі, можна їсти все що захочеш і не набирати вагу, мене понесло .... Щодня я чекала поки все заснуть і їла, їла, і знову їла, і виригувала. Я ненавиділа себе страшенно. Я схудла, була 50 з чимось, стала близько 45-46, але мені було недостатньо. Незабаром я зовсім втратила свідомість на вулиці, досі пам'ятаю як відключалася, я думала що помру. Мені було все одно на всіх, я віддалилася від найближчих людей, єдиною метою в моєму житті було схуднення. Як і говорила, багато я не пам'ятаю, але пам'ятаю як себе почувала, як бачила, що мої батьки дивляться на мене, адже всі чудово знають, скільки було сварок, але мені було все одно, я відчувала себе недостатньо худою. Я потихеньку втрачала зір, тепер у мене мінус 3, у мене зникли місячні, вони були рідко, але зараз їх немає вже близько 5 місяців, я вже забула що таке місячні. Стан волосся погіршився, я не могла нічого робити, я не мала сил. Я виглядала як скелет, але мені подобалися мої кістки, проте цього було недостатньо. Зрештою, я не могла навіть вийти на вулицю якщо щось поїм. Раптом в мене не виходило самостійно викликати блювоту, хоч і пила за раз по 2-3 літри води, тому я дізналася що таке проносні, довгий час вирішувалася, і все ж таки вирішила спробувати. Мені не описати того болю, коли я ковтнула 10 пігулок за раз, як же було жахливо..
Я досі не можу з них злість. Зараз все більш-менш нормально, проте я розповіла про свою проблему сестрі, і вона мені допомогла, я переїхала на довгий час до неї, і разом з нею почала жити спочатку, було дуже важко починати їсти, але я старалася. Але тільки-но знову приходила до будинку, де все це пекло відбувалося, все починалося як завжди, знову зриви, і знову блювота, голодування і так по колу. З часом я все ж таки поборола це, почала ночувати вдома, стежити за харчуванням, їла як нормальна людина, проте була сильна пристрасть до солодкого, я могла з'їсти по 30 штук цукерок за раз, або дві упаковки шоколаду, але й це теж поборола. Але сьогодні знову стався зрив, я не їла цілий день, після приходу додому я все ж таки поїла, лягла спати, і прокинувшись я відразу ж побігла до холодильника і з'їла все що можна було, думала знову викликати блювоту, але я не хочу, я боюся знову влазити в це болото. Я досі почуваю себе толстою, я бачу як моє тіло виглядає, воно інше, раніше було інакше, я була худою, але не помічала. Я довго думала про те, що мені потрібна допомога, але я боялася говорити комусь крім близьких, але сьогодні я вирішила що це повинно допомогти, що мені буде простіше якщо я висловлюся, може мені допоможуть, але я не знаю як. Сьогодні я поборола це, але знову це завтра знаю. Дякую, якщо прочитали

Вопрос от: bbhhu; Возраст: 14

понравился вопрос?

Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Похожие онлайн консультации

04-05-2024 Я не можу прийняти свою зовнішність цілком

27-03-2024 Як побороти рпп?

25-03-2024 Худоба, считаю себя неполноценной и не красивой

02-03-2024 Як відмовитись від солодкого і приймати, полюбити себе такою

05-02-2024 рпп

17-12-2023 Непринимаю себя

07-12-2023 Рпп. Как похудеть? Ничего не помогает

10-09-2023 Комплекс роста

07-09-2023 Не можу прийняти себе,своє тіло

04-09-2023 Як полюбити своє тіло?

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 1 · 2024-06-13 04:48:30

Доброго ранку!
Я з по співчуваю Вам, але у той же час і є велика повага до Вас, як до людини, яка усвідомлює себе і має сили говорити про те, що сильно турбує. Адже, визнати, що є певна проблема - це вже половина шляху до повного вирішення цієї проблеми.
Насправді, у Вас всі ознаки булемії з анорексією. При чому, це не стільки фізична, скільки психологічна проблема і Вам, дійсно, потрібна допомога спеціаліста.
Єдине, для того, щоб працювати з тим же психологом, оскільки Ви ще неповнолітня, обов'язково потрібна згода Ваших батьків.
Окрім того, є певні закономірності, знання яких може допомогти Вам легше триматися. Якщо є схильність до переїдання, краще їжте досхочу в обід, коли сонечко в зениті. Тоді все, що Ви з'їсте, дуже легко перетравиться і воно не відкладеться зайвою вагою в тілі. А увечері не буде такого шаленого бажання їсти. Адже, чим сильніше ми себе в чомусь силоміць стримуємо, тим важчим може бути зрив. Окрім того, почніть цікавитися основним сенсом життя людини, розширюючи свій кругозір та свою свідомість. Бо до тих пір поки Ви будете перебувати суто на тілесній платформі сприйняття себе, жодний спеціаліст не зможе повністю допомогти Вам. Адже, думаючи весь час про себе, як про тіло, Ви лише ще сильніше прив'язуєте себе до нього і воно у такий спосіб повністю керує Вами. Але ж людина це не лише тіло, а ще й дух та душа.
В любому випадку, Ви велика розумничка. І це говорить про те, що обов'язково впораєтеся зі своєю проблемою.