Question

15-06-2024

Я займалася селфхармом, використовуючи ніж із 12 років. До цього постійно намагалася якось подряпатися, поранитися. Коли падала із велосипеда чи на асфальт, першим, що робила, була перевірка тіла на рани. Особливо важливо, аби ті кровоточили і достатньо відчутно боліли/пекли. Не описати словами, у якому захваті я заходилася від їх вигляду. А раптом таких ран не виявлялося: засмучувалася і думала, що умовне падіння було даремним. Така поведінка мається ще з дитинства.
В 12 років, як я раніше згадувала, вперше взялася за ножа. Але лейтмотивом нанесення собі дрібних подряпин було не завдавання собі болю, а дещо інше. Однак тоді я вперше подумала, що робити рани собі навмисно і цілеспрямовано- досить приємно.
В 13 років я вже різала собі тильну сторону долоні. Повністю усвідомлено і із очевидною метою- зробити собі боляче. Я використовувала це як покарання. Робила подряпини кухонним ножем.
В 14 років вже різала ногу, до крові, але зовсім не глибоко. Та одного разу порізала собі ліву руку. Глибоко, не розрахувала силу. На щастя(?) я викрутилася із тієї прикрої ситуації, вдало збрехавши матері. Та словами не донести, який жах я тоді пережила. Я зробила перерву у..у декілька місяців, продовживши імпульсивно наносити собі порізи потім.
Я б порівняла свій селфхарм із хворобою, яка має рецидиви і ремісії. Зараз я маю так званий рецидив. Весь травень 2024 ріжу собі ногу, не можу зупинитися. Насправді починаю боятися, що все стане гірше, бо наразі вже серйозніше, ніж раніше. Однак я почуваю себе так вільно, коли наношу нові порізи. Мою голову постійно мучать страшні жорстокі думки, навколо всі капають на нерви. В сім'ї нема спокою, жодна людина не принесе розради. Я боюся продовжувати калічити своє тіло, але в мене не виходить знайти каліцтву рівноцінну заміну.
Що мені робити?
Чи мають значення такі ранні прояви прагнення до самокалічення?
Чи є місце мазохізму(чомусь, це звучить смішно. Проте я почуваюся так, неначе отримую справжнісіньке задоволення від подібного болю.)?

Вопрос от: nika10; Возраст: 15

понравился вопрос?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Похожие онлайн консультации

19-05-2024 Как избавиться от селфхарма

18-02-2024 Хочу избавиться от селфхарма

26-12-2023 закоханість, сильна тривожність, думки про минулий досвід з селфхармом

13-12-2023 Селфхарм

07-10-2023 Как перестать заниматься селфхармом?

28-07-2023 Чем заменить селфхарм?

17-07-2023 Селфхарм та тривожний розлад

16-05-2023 Як перестати займатися селфхармом?

07-04-2023 Как рассказать маме о селфхарме?

04-04-2023 Суїцид та селфхарм

Answer 1 · 2024-06-18 10:32:41

"В 12 років, як я раніше згадувала, вперше взялася за ножа. Але лейтмотивом нанесення собі дрібних подряпин було не завдавання собі болю, а дещо інше." - Що інше? Напишіть будь ласка.
"Чи мають значення такі ранні прояви прагнення до самокалічення?" - звичайно.
"Чи є місце мазохізму(чомусь, це звучить смішно. Проте я почуваюся так, неначе отримую справжнісіньке задоволення від подібного болю.)?" - зовсім не смішно, ні по відношенню до Вас, ні по відношенню до мазохізму взагалі, якщо розумієш, що привело людину до цього.

СЕЛФХАРМ