У мене немає друзів і це жахливо

У мене зовсім немає друзів.Я постійно одна.У мене не виходить завести друзів.Чесно,я стараюсь,хапаюсь за будь яку дружбу, але дуже часто з цього нічого не виходить,ніхто не хоче зі мною дружити,в кращому випадку ,я стаю короткочасним запасним варіантом,а в гіршому почнуть обсирати.Я відчуваю що я нікому не потрібна,мені завжди знайдуть заміну.Я намагаюсь з кимось подружитись,але дуже часто розумію,що я нав‘язуюсь і людина буде неймовірно щаслива,якщо я від неї відстану.Плюс моя сусідка по парті постійно сміється з мене і задирає мене.І це зробило моє життя в школі просто нестерпним.
Це вбиває мене з середини.Мені боляче,дуже боляче.В школі я постійно одна,поза школою теж.Я все завжди роблю одна.Єдине,коли в деяких однокласників не приходять їхні друзі я трохи дружу з ними,хоч тоді я себе відчуваю трохи краще і потрібною,але це буває нечасто.
Зараз у мене літні канікули і повірте це ще гірше ніж школа.Зазвичай всі обожнюю літні канікули,але не я.В школі я хоча б з кимось спілкувалась.А зараз,я зовсім одна і це жахливо.Я дуже хочу з кимось дружити,гуляти,переписуватись.Що я роблю не так?Де б я небула б,у мене немає друзів,в кращому випадку,в гіршому мене трохи задирають.Я відчуваю себе непотрібно.Я не можу зрозуміти,чим я заслужила таке?Чому саме я?
І через це я дуже багато фантазую,що у мене є друзі,що я комусь все таки потрібна.Це допомагає мені відволіктись хочаб на трошки,але ситуацію в реальності нажаль не змінює.
Я не розумію що мені робити,щоб у мене з‘явились друзі?Де їх шукати влітку?В школі хоча б була можливість з кимось подружитись,але навіть у школі я незмогла це зроби.Що зі мною не так?
Вибачте,що тут дуже багато ниття,просто я більш ні з ким цим не можу поділитись.