Question

11-09-2024

Це все дуже поверхнево, якщо придивитись ближче, то можна дізнатися ще більше жахіть…

Моя мати та батько, скинули всі свої проблеми на нас з сестрою. Моя мати (45 років) ніколи не працювала, не навчалась окрім школи. Її мати (моя бабуся) страшенно пила після смерті дідуся, моїй мамі було 16 тоді, окрім мами було ще 4 молодших дітей та старші. Молодші мої дядьки та тітка ходили та просили в людей поїсти, а потім стали красти і дядьки все життя провели у тюрмі. Ще багато є деталей жахливих про її дитинство…

Мамі було 20 коли вона почала зустрічатися з моїм батьком він був на три роки молодший. А через рік народилася я, а ще через рік сестра. Моя мама повинна була сидіти з нами, а батько працювати, але він пив та вживав наркотики і єдине що він робив, це копав металобрухт і це були єдині кошти. Але потім мама народила братів. І ми жили за кошти від держави. А також в мене були гарні дідусь і бабуся з татової сторони і вони допомагали.
Ще одне, і дуже важливе… у нас вдома був завжди страшний безлад і мама впадали у якісь приступи лінощів вона або дивилась кіно, або читала, грала… а на нас було байдуже. Я сиділа, купала, прибирала (як вміла) за братами та у хаті, дякую, що було де взяти приклад окрім дому. В неї були приступи агресії (вона не била, тільки кричала)… а загалом їй було байдуже на нас, завжди. Інколи держава нам нормально платила і ми могли щось собі купити, або смачне зʼїсти, але мама не вміла розумно користуватися грошима і витрачала на все підряд… а ще були борги, за світло, за воду, у магазинах… потім батька посадили. Ми переїхали, вона народила ще одного хлопчика, вийшла заміж… але загалом вона не змінилася і вони розійшлися. А потім помер мій батько, хоча ми і не бачилися 7 років (помер від наслідків вживання наркотиків) і взагалі ніяк не проявляв себе як батько. Ніколи.

Моя сестра завагітніла дуже рано, народила у 15. Її хлопець був жахливий і старший неї. В мене був хлопець який з часом став допомагати мені фінансово, я стала підробляти на сайтах знайомств для іноземців, а також вступила на заочне навчання… я змогла купляти моїм братам одяг, їжу, шкільне обладнання, подарунки та балувати інколи . Але наші стосунки не були ідеальними і ми розійшлися. Моя сестра розійшлася з чоловіком і залишилася з дитиною одна. Він їй не допомагає зовсім, вона працює - для нашого містечка вона нормально заробляє, але половину вона витрачає на братів. Мамі вже нічого не платять, вдома повна антисанітарія, вона не займається дітьми… вона днями щось дивиться і дивиться, інколи забуває приготувати щось їсти навіть… ми не маємо права на своє життя, нам не дали навчання, не дали якихось основ життя, тільки одні проблеми… я боюсь бути схожа на батьків… але я розумію, що у мене самої купа проблем психологічних, фінансових, а братам треба вчитися і забрати їх звідти, їм треба нормальне дитинство… інколи ми сиділи голодними і нам нічого було вдягнути зимою, ми пропускали школу, погано навчалися, були проблеми з соціальним життям, було лячно, що нас заберуть у притулок, в нас не було нормального дитинства і в них немає… Що я можу зробити? Я не можу більше так жити…
Мама начитана і розумна, добра, вона любить нас, в неї немає ніяких класичних залежностей окрім паління… але вона не чує нас, не слухає, їй все одно на соціальні служби, вона боїться нас втратити, але нічого не робить… я не хочу щоб їх забрали до інтернату, але що я можу зробити? Що мені робити?

Вопрос от: nikа123; Возраст: 23

понравился вопрос?

Подберите детского психолога онлайн или в городах Украины.

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Советы посетителей

Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.

Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Наши психологи

Нiна Уенем
(Онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Похожие онлайн консультации

11-09-2024 Підліткові проблеми

10-09-2024 Батьки і власне життя

07-09-2024 Сепарация от родителей и вопрос подсознательного страха проявить неуважение и неблагодарность

06-09-2024 Не подобається хлопець дорослої дочки

03-09-2024 Допоможіть будь ласка

01-09-2024 Нервы у ребенка

22-08-2024 Відносини донька і тато

19-08-2024 Що робити з мамою яка мене часто звинувачує??

02-08-2024 Що робити мені та дитині в цій ситуації?

02-08-2024 Дитина 7 років,укакується з 4 років, ,як зрозуміти які причини цього?

Марія Радченко психолог Дніпро · Answer 1 · 2024-09-11 20:57:56

Доброго вечора.

Ситуація складна і тягнеться з самого дитинства, виглядає як запит на довготривалу психотерапію. Це добре, що Ви не хочете бути як батьки і хочете будувати власне життя попри травматичне минуле. При цьому, Ви намагаєтесь допомогти братам і дати їм те дитинство, якого не було у Вас. Ви, по суті, продовжували і продовжуєте виконувати обов'язки своєї матері, які лягли на Вас з дуже малого віку. В таких обставинах складно зберігати рівновагу і не вигорати емоційно. Чи є у Вас можливість знайти житло, окреме від матері? Допомагати родині - це добре, але виховання братів - це, в першу чергу, відповідальність Вашої матері, а Вам як дорослій людині потрібен особистий простір і час на побудову власного життя.

Answer 2 · 2024-09-11 21:46:56

Наче відчуваю злість до вашої мами, хоча й не бачу ваших намірів цей тягар скинути. Таке враження, що ви хочете врятувати всіх, окрім себе. Звісно, запит такого об'єму треба вирішувати в роботі з психологом, але у вас хіба є час та гроші на себе, коли ви взяли на себе роль матері для братів? Останнє, що хочеться додати, - ви маєте право на своє життя!

score 1 · Answer 3 · 2024-09-12 16:59:38

Вітаю!

Співчуваю вашій історії! Дуже прикро, що у вас не було дитинства і ви хочете врятувати братів, але врятувати когось можна лише після себе. Ваша мама в стані дитини, яка абсолютно не спроможня нести відповідальність ні за себе, ні за дітей. Вона зазанала багато травматичних стосунків, з яких не виросла і передала це всім іншим членам родини…

Чому ви так боїтесь за притулок? Там точно буде порядок, режим, харчування, якого не може забезпечити ваша матір. Ви нее маєте ресурсів ні моральних, ні емоційних щоб допомогти братам. Ви самі у глибоких дефіцитах, тому система держави яка б вона не була - сильніша за ваші можливості. Вам потрібно стати самій на ноги і відчути внутрішні опору. Ваші наміри дуже щирі, благі, але рятувальний жилет спочатку на себе, а вже потім на братів…

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 4 · 2024-09-12 23:29:45

Мама не вивозить своє життя та самоусувається від проблем - це очевидно. Перекидає їх на плечі інших. В тому числі і на Ваші.
Питання в тому, чи хочете і готові Ви взяти цей тягар? Добровільно чи вимушено?

Щодо притулку чи інтернату. Так, там не дуже солодко. Факт. І бажано туди не потрапляти при можливості. Але різні бувають ситуації, наприклад з домашнім насильством тощо і тоді навіть притулок - краще ніж така сім'я.
Є ще варіант, взяття Вами, старшою сестрою, опіки над братами - таке цілком можливо. Я працював в реабілітаційному центрі для дітей і знаю випадок, коли старша сестра взяла опіку над двома молодшими. Але це дуже важко та складно. В тому випадку в цієї дівчини був хлопець, який всіляко їй допомагав в цьому. У Вас є така людина?

Що мені робити? Моя мати повісила занадто великий тягар…

Советы посетителей