Есть ли жизнь после развода?

Добрий день.
Я,здається, вже остаточно вирішила розлучатись з чоловіком. Здається, бо така я є- невпевнена ні в собі і ні в чому на світі. Вчора вже нарешті писала позовну заяву на розлучення, але не занесла. Я дуже переживаю, як це вплине на моїх дітей.
Я сама росла без батька.Майже його не бачила, бо він живе за вісім тисяч километрів звідси. Скільки ми з братом ни допитувались в батьків чому він не залишився, а вона не поїхала з ним, чіткої відповіді так і не почули. Я не знаю що відчував мій брат. А сама пам’ятаю, що були моменти в дитинстві, коли я ридала і мріяла про одне: чтобы приехал папа, мы с ним шли по улице и увидели любого-любого из знакомых и я бы сказала: «Это мой папа!»
Я далека від психоаналітики, але і на «хлопський розум» можна здогадатись, що від цього пішли мої невпевненість у собі, у завтрашньому дні,куча комплексів, закоханість в педагогів, викладачів, і не знающо ще там. Мабуть : )
Я зволікала з прийняттям рішення в першу чергу через дітей. Як це позначиться на них? Як вчити дітей що потрібно прощати, якщо сама не змогла?Але в домі постійні стреси для них- сварки, крики і «матючки» між найдорожчими для них людей. Я хочу розлучитись не тому, що чоловік не хоче мінятись, не тому що він не хоче бути кращим батьком(терпіти, безумовно любити, читати про виховання дітей, нормально працювати і приносити стабільно гроші і т.д). Не тільки. Мене в церкві застерігають від помилки-не розлучайся, а намагайся сприймати чоловіка таким яким він є. Навіть не сподіватись, що він може змінитись накраще(бо може і не змінитись), а просто прийняти те, що є. Так ось, я зрозуміла, що я слабка і не зможу приймати його таким, яким він є. в мене не вистачає терпіння, сили волі . Але чи не буде дітям ще гірше? Які в них комплекси можуть виникнути? Як це може вплинути на їх подальше життя?(дітям 5 і 2рр.)Це ж не річ викинути.щойно написала, і побачила статтю "сімейні криси" так от ми не пройшли нормально і перших двох етапів. і нашому подружжю 5 років...
Думаю, що хочу почути не тільки поради щодо подальшого життя, але й підтвердження моєї правоти. Тоді мені буде легше. Хоча, якщо я неправа, то знати об’єктивну правду це теж дуже добре. Заздалегідь вам вдячна.