Ми з чоловіком одружені більше року. Ревниві обоє, боримось з цим почуттям з самого початку наших відносин, адже знаємо про минуле одне одного. У чоловіка була кохана жінка, через розлуку з якою він довго мучився.Потім намагався жити з іншою, але подумки вертався вминуле, то видно з його розповідей у жж.Тай сам розповідав колись,коли ми ще дружили.я спочатку якось могла ставитись до цього з розумінням, аж поки не побачила його переписку з подгугою. В ній він написав, що у нього є майже одна кохана, бо є ще память про ту яка не зним вже давно, і розповідь про неї.
Я звичайно не змогла це пережити і ревність стала неконтрольованою, а з кожним йго дзвінком в минуле я стала все більш скаженою, мучу його, піти не зможу, він мені потрібний, а от чи я йому...? Колишня старша за мене на 15 років, але гарна і сильна досі жінка, а я себе зненавиділа.
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
Люся, у Вас есть реальность (мужчина живет с Вами), но Вы всеми силами стараетесь ее разрушить. Вы стремитесь делать выводы, но при этом ориентируетесь не на то, что есть, а на прошлое.
У Вас есть выбор:
– жить реальной жизнью, получать удовольствие от того, что рядом любимый человек, «украшать» эту жизнь разными приятными вещами;
- или жить в «виртуальной реальности», в которой муж якобы «любит другую», ревновать, злиться, портить жизнь себе и ему.
Почему не пользуетесь шансом быть счастливой?
Для чего Вы выбираете второе?
Хотите доказать, что именно Вы «самая-самая»? Ему? Или себе?
А что, если не «самая», то тогда и не жить с ним?
Вам важно разобраться в себе, что Вам мешает получать то хорошее, что Вы можете получить от реальной жизни. Можете обратиться к специалисту очно или по скайпу. А сами пока попробуйте «додумать» до конца ту цепочку, которая начинается с ваших подозрений о том, что он слишком много о бывшей думает. Он к ней уйдет? Что самое страшное может произойти?
Дополнение от автора вопроса·
ну а це тоді що, мої безпідставні страхи значить...це його недавній вірш про ту його любов....
Знаєш, буває доходить, до тями, що може те, що то ти вигадав собі отут, як у Флррієнтіно Аріси кохану, то все ілюзія. І вона не каже тобі, гей, чувак, які Ми, яке НАШЕ... ТОДІ ?! Ти про що, е-е?? лише через те, що вона звикла гладити бездомних собак і вошивих, замерзших котів. І коли я, випадково її зустрічаю, і кажу, - ну, як ти? Ти жива?
То сльози, які навертаються їй на очі, то не про ТЕ, ЩО КОЛИСЬ, а лише про віддзеркалення сподівань, що щось було? А якщо, то просто з жалю, як прошака жаліють, бо йому холодно, якщо так?! Тоді що, всі ті думки, сподівання, картинки про те 15 вересня, дві тисячві, якісь там тоидчять другий- тридцять п'ятий рік, а може й пядесятий, то все мара? Чому вона мовчить? Чому не скаже, - ну, все, пробач, йди?! Та йобтвоюмать, їх було тпк багато, влни пили з моїх грудей любов, яка належить їй до осаду, чекали, доки наповниться знов, і пили, то чому саме вона?! Де знак?! Чому вона не дасть мені якийсь знак?! Якби ти бачила, як одного разу я глибоко різав м'язи на руках, до кісток, до розуміння, що далі тверде, кістка, і не боліло, лише цвіркало. Але, я в'язав бінти, купував алкоголь і на ранок вів чужу дитину в двтсадок.
І садив картоплю, і зачинав нове життя. А головне ж не те, головне - хай вона б дала знак, хоч якийс
Виходить я запасний аеродром...
Тільки зараз все змінилося у моїй душі теж...я так ніби втратила щось до нього...є любов, але щось велике таке, чому немає пояснень в мені відірвалось....
«Виходить я запасний аеродром...» - можливо й так…Але, судячи з тесту, він відверто намагався забути минуле й почати «нове життя», але це виявилося дуже боляче…
Кохання річ складна. Схоже, він і досі «не відпустив» те минуле. Але ті почуття, які його роз’їдають скоріше схожі на якусь шалену фантазію про те, як могло б бути, ніж на кохання. Можливо, коли він «поставить крапку» там, то зможе зрозуміти, що йому насправді потрібно. І можливо, це виявитесь саме Ви і ті стосунки, які є в нього з Вами. Але не факт…
Можете спробувати поспілкуватись з ним відверто, пояснивши свої почуття. Але чи готові Ви до того, що він скаже Вам?
А щодо ревнощів, то тут важливо розуміти, що ніяка людина не може належати Вам, навіть якщо щось обіцяла. Життя складається по-різному. Люди зустрічаються, їм добре разом, вони сподіваються на краще майбутнє, вважають, що «ці почуття назавжди». Але вони можуть помилитися, і тут немає винних, і ніхто нікому нічого не винен. Ми можемо просто радіти тому, що маємо, але це не дає нам права вважати, що ця людина «повинна» бути поруч завжди.
Дополнение от автора вопроса·
він ніколи не поставить крапку як би не було боляче треба йти...тим більше він не поважає мене, не довіряє і не вірить...бо сам мучиться від того що бреше... Просто я не знаю як витримати, мій біль не тільки душевний але й моральний, а всі спроби поговорити з ним, розцінюються як істеричність...
я боюсь що не справлюсь, боюсь що схожу з розуму...я не бачу дітей, ненавиджу себе, все більше хочу вкоротити собі віку...він каже що я страждалиця, і що все видумую, і це розцінює як мою істерію...а усвідумлює він, що мені боляче, що мені геть боляче... ?
Дополнение от автора вопроса·
а говорила я з ним не раз, і що ?
Я готова піти, готова, просто боюсь, що не зможу витримати біль... мені його дуже шкода, і що йому боляче шкода... але сил немає більше навіть на життя...
Дополнение от автора вопроса·
дуже шкода дитинку, вона його любить, а він любить іншу жінку, і вона важливіша навіть за наше дитя, він ж сам це написав ...а я маю з кимось говорити, інакше я просто зірвусь і нароблю дурниць, бо все важче стає себе контролювати...
Як на мене, то Вам зараз до того боляче, що Ви не здатні бачити всі сторони ситуації. А ситуація і справді дуже складна, тому простих оцінок і рішень тут бути не може.
Можливо, в чомусь Ви і справді перебільшуєте через своє відчуття образи. Ви пишете, що для нього дитина має менше значення, ніж його минуле. Але любов до дитини це зовсім інше почуття, воно може існувати одночасно з іншими його переживаннями.
Він живе саме з Вами, а не іде до іншої. Чому? Можливо через почуття до Вас і дитини? Йому складно, але він тут.
Вам складно, боляче, але замість того, щоб намагатися щось налагодити, розібратися, Ви робите кроки в сторону розриву стосунків. Ви. Не він робить ці кроки.
Люся, краще все ж таки Вам зустрітися с психологом, адже на сайті неможливо передати відчуття, підтримати. Важливо не намагатися зруйнувати все через свій біль, а розібратися.
Дополнение от автора вопроса·
а що тут розбиратись, я не хочу жити в такій порожнечі. Чому він зі мною ? Бо дитину йому важко лишити, бо як не є а батьківський інкстинт може ще не зовсім розруйнований, а ще ВОНА ще поки його не покликала, не дала того знаку якого він чекає. Вона владна жінка, і сама з ним не порвала відносини, я так зрозуміла... Була б нормальною не мучила б його так. сказала йди, або забрала його до себе. Так тільки де там, треба потріпати мозок і серце.
знайшла собі іншого, живе з ним , а цьому що, він готовий песиком за нею ходити... я їй якось написала, що вона жорстока...що руйнує його життя. Та їй байдуже що дитина без батька залишиться, бо на свої 47 дітей не мала ніколи... Сльози в неї на очах бач, добра дуже за його словами.... А мені він каже що я ніхто, чмо, особливо як випє... І саме тоді коли випє то й ненавидить мене, та про неї думає, а в мені все найгірше шукає, якусь мою брехню, ревнує до чорт зна чого, хоча це не ревнощі а ненавість, я її відчуваю навіть кістками. Він спить з телевоном в навушниках відвернувшись, щодня...
що тут зберігати...в мене ненависть до тієї жінки, а його шкода дуже.Та я хотіла взаємності, і довіри а не бути вимушеною пристанню.
якщо любить її, то нехай не морочить мені голову, невже він не бачить, що мені теж боляче... як можна мати такий циннізм до мене а таку блаженну ніжність до неї? хочу жити в впевненості у майбутньому, могти вірити і довіряти, а він що....сьогодні я вибір його "поки знаку та не подала" палочку не кинула як песику... я боролася за нього, тільки що це дало...стала істеричкою, у мене серце болить, мене тошнить, я не можку емоції контролювати.
Дополнение от автора вопроса·
я знаю, як йому складно, знаю не на словах, сама в такому становищі була. Жити з однією людиною а любити іншу нестерпно...я не хочу бути тою мукою, не хочу більше. Він мучиться зі мною. А я не справляюсь...я егоїстка напевно... а може не достойна його , але я не тряпка, я не те об шо можна ноги витерати...
Та зараз це ве не єдинна проблема, бо я готова відпустити його...проблема в тому, чи зможу я не впасти, витримати, мені ж боляче так, що я пишу і вию від болю.
Він каже, що я хочу чогось надскладного, якоїсь нереальної любові, що коли він піде, то я буду про нього казати як про свого першого чоловіка, що я свята а він поганий....який же він, як він так може думати ???? як може бачити в мені стільки бруду і не бачить нічого іншого?
Дополнение от автора вопроса·
я відчуваю себе гімняшкою, старою бабою, геть не знаю чим ще гіршим... у мене таке вперше, щоб я так ненавиділа себе і життя...
я наробила купу помилок, зіпсувала життя своїм дітям...заслужила напевно
Дополнение от автора вопроса·
а до психолога з радістю, тільки як, я далеко від цивілізації, та й не реально це по багатьом причинам
Люся, якщо б він так вже сильно «мучився» з Вами, він би пішов.
Ще раз повторюсь, життя набагато складніше ніж просто «любить-ненавидить». Є багато різних сторін, які Ви на даний час, в силу обставин та ваших загострених почуттів, не можете охопити.
Щодо роботи з психологом – є інтернет, можна працювати по скапу.
А щодо рекомендацій - ніхто крім Вас не зможе Вам допомогти. Тому саме ваша задача зараз не розкручувати емоції до максимуму, бо це шлях до загострення і стосунків і емоційного стану.
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
