Із 12-15р.з перервами я була закохага в одного хлопця. В 15 я вирішила йому все розповісти, він запропонував мені зустрічатися і я була на 7 небі від щастя. Але це тривало лише 2 тижні. Далі він сказав, що не готовий до стосунків і зараз цього не хоче, хоча я йому подобаюся ( йому було тоді 17). У мене була депресія , але це минуло. Після цього я зустрічалася з іншими хлопцями і все стало ок. У цього хлопця рік тому з'явилася дівчина і відповідно вони рік зустрічалися. Мені стало цілком всерівно на то, адже у мене також були стосунки і я вже ним не переймалася. Зараз у мене немає ніяких стосунків. Місяців два тому він мені написав, сказав, що не знає чому , але йому захотілося. Ми почали спілкуватися і спілкуємося досі. Він розказував мені про ту дівчину і я його підтримувала. За весь час від тоді як ми зустрічалася я помітила за ним одну штуку. Йому завжди було не комфортно, коли я підходила до нього чи людей з якими він стояв, він поводився якось скуто. Я про це йому сказала, на що він відповів , що відчуває провину переді мною і йому соромно. Я відповіла , що не хочу , щоб він так робив , бо я вже давно то забула і відпустила , не тримаю на нього злості. Отож, у нас було хороше спілкування десь 2 місяці. Він кликав мене гуляти. І після останнього разу написав мені чи є якийсь шанс на те, що в нас щось вийде. Я сказала, що думаю, що він не відійшов від попередніх стосунків і йому зараз не треба нових. На що він мені відповів ( справа не в тому, а в тобі. Ти якась особлива і в тобі є щось таке що притягує) , я сказала що мені треба подумати. Наступного дня я відповіла йому , що можливо. І після цього ми знову спілкувалися як зазвичай день в день. Недавно він навіть написав мені перед сном ( люблю тебе). Але вихідні він провів в компанії друзів і писав мені мало, проте перший. Вчора він не написав мені, але я написала першою. Переписка була недовга. Про його навчання і то що він не хоче його продовжувати. Я написала йому повідомлення , на яке він вже не відповів, хоча міг щось відповісти. І сьогодні він мені не писав. Хоча він заходить в соц мережі. Він така дивна людина, яку важко зрозуміти в таких штуках, і я боюся щоб знову не було як тоді. Я знаю що ми зараз не зустрічаємося і він мені нічого не винен, але я не знаю як мені думати про то, тобто я бачу якуст не цікавість до себе з вчорашнього дня (звучить дивно, просто він писав кожного разу раніше), може мені варто вже починати викидаьи його з голови?
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
Він така дивна людина, яку важко зрозуміти в таких штуках, і я боюся щоб знову не було як тоді. Я знаю що ми зараз не зустрічаємося і він мені нічого не винен, але я не знаю як мені думати про то, тобто я бачу якуст не цікавість до себе з вчорашнього дня (звучить дивно, просто він писав кожного разу раніше), може мені варто вже починати викидаьи його з голови?
Добрый день. Чтобы понять, что происходит у вас в отношениях, (а они уже есть, какие есть) важно узнать у парня, что он по этому поводу думает. Все остальное, что Вы думаете, что Вам скажет кто-то другой, это не реальное, это фантазии. Но если Вы чувствуете нестабильность в этих отношениях, то возможно Вам действительно стоит решить для себя, хотите ли Вы их продолжать.
Дополнение от автора вопроса·
Але ж ми фактично ще не зустрічаємось, ну як на мене. Він просто сказав чи може в нас щось вийти, а я відповіла " можливо". Після того ми ще навіть не гуляли. Ну це було минулого тижня, в суботу, останній раз. І якось не хочеться давати йому купу лишніх питань. Але я не розумію причини того, чому він мені не пише? Хоча раніше писав постійно. А це буквально з вчорашнього дня
Мне, судя по Вашим словам, так же как и Вам, абсолютно непонятно, что сейчас происходит. Похоже Ваш друг как темная лошадка, то хочет, то не хочет. Вам нравиться так зависеть от него? От отношений, в которые Вы по факту даже не вступили?
Дополнение от автора вопроса·
Я вже багато раз подумала про те, що краще зразу було сказати йому ні. Мені подобалося з ним спілкуватися, гуляти, я отримувала задоволення від цього спілкування, але мабуть не варто було писати те "можливо" , а то чомусь зразу підозрювала , що так в кінці і буде. Мені не подобається залежати від нього і від того напише він чи ні. Дружні стосунки мати з тим було би набагато краще. Але він каже , що не вірить в дружбу між хлопцем і дівчиною.
Дополнение от автора вопроса·
Просто я подумала , чому би ні. І я ж нічого не втрачаю. Тому я типу погодилася. Але те, що зараз відбувається мені не дуже подобається. Можливо це я якось не так щось розумію.
Мені не подобається залежати від нього і від того напише він чи ні.
Так перестаньте зависеть от него. Вы ему ничего не обещали, а этот шаг на встречу похоже пугает его. Стройте свою жизнь независимо от него, что Вас останавливает?
Дополнение от автора вопроса·
Просто це відчуття невідомості, не люблю такого. хочеться точно знати, або так , або ні. І питати його тоже не можу, бо не хочу нав'язуватися
Добрий вечір! Чому Ви думаєте що невідомість принесе Вам погане? Може там щось дуже гарне і приємне - не корисніше думати так? "Просто це відчуття невідомості, не люблю такого. хочеться точно знати, або так , або ні. І питати його тоже не можу, бо не хочу нав'язуватися" Чи можете Ви просто відволіктись поки і зайнятись важливими справами?
Просто це відчуття невідомості, не люблю такого. хочеться точно знати, або так , або ні. І питати його тоже не можу, бо не хочу нав'язуватися
Ну тут Вы либо выбираете спросить, и жить дальше зная, что он чувствует. Либо вырираете оставаться в сложных отношениях без возможности от них избавиться, из-за этого страха неизвестности. Что Вам ближе?
Дополнение от автора вопроса·
Добрий вечір) звісно хочеться думати про хороше, але насправді я просто боюся. Бо не хочу розчаруватися, а так якось ніби зразу готую себе до поганого. Я просто боюся, щоб знову не було як колись і всякі такі маленькі не приємні штучки мене настрожують
Дополнение от автора вопроса·
Я хочу його спитати, але мені страшно чи що. Здається , що може з часом він якось дасть знати сам. Бо просто лишити все як є і забувати я не можу, бо знаючи мене я ще сто раз подумаю про те, чи правильно зробила і чи може треба було зробити якось по іншому, і може би було щось інше
Як буде можливість, попрацюйте з тривогою з когнітивно-поведінковим терапевтом. Чи можна підготувати себе до поганого? Погане відбудеться чи ні - це залежить від сили Ваших хвилювань? "хочеться думати про хороше, але насправді я просто боюся. Бо не хочу розчаруватися, а так якось ніби зразу готую себе до поганого. Я просто боюся, щоб знову не було як колись і всякі такі маленькі не приємні штучки мене настрожують".
Здається , що може з часом він якось дасть знати сам.
Может быть да, а может быть нет. Сколько времени своей жизни Вы готовы потратить на то, чтобы дождаться от него ответа, который он возможно не даст никогда?
Дополнение от автора вопроса·
Яке тоді питання йому задати? Точніше як правильно це все сформулювати ?
Яке тоді питання йому задати? Точніше як правильно це все сформулювати ?
А что бы Вы хотели у него узнать? Попробуйте сформулировать здесь.
Дополнение от автора вопроса·
Я би хотіла дізнатися чи досі він хоче зі мною чогось ( але це я точно не спитаю так прямо), хочу знати чому він так і не відписав мені тоді ( але це тоже дивне питання) і що змінилося, адже раніше ми спілкуватися кожного дня і в нього був якийсь запал до цього спілкування, а зараз він кудись дівся ( але пройшов тільки один день і він перестав писати вчора в обід)
Просто я відчуваю , що вже щось не то. Але налоїдати питаннями тоже не хочеться
Вопросы, которые Вы написали, вполне уместны для прояснения ситуации. Почему же Вы сами считаете себя неуместной в общении с ним?
А как бы Вы строили с ним отношения, чтобы при этом не надоедать?
Дополнение от автора вопроса·
Я не знаю, чому так думаю. І що мішає мені задати ці питання
Можливо ви і праві
Треба запитати. Що мені втрачати
Иллюзии и надежды. С ними расставаться сложнее всего.
Дополнение от автора вопроса·
Доброго дня) я дізналася, через що зміни в його поведінці. Він сказав, що останніми днями немає настрою , його все нервує і йому нічого не хочеться. Причому він написав про то сам. Я думаю, що це пов'язано з навчанням, оскільки декілька днів тому він не здав екзамен і в нього взагалі немає бажання продовжувати навчання вже давно, його змушують це робити батьки, він каже їм , що не хоче, але вони не розуміють. Він не хотів вчитися зразу коли поступав в університет ( закінчив коледж, а вчився на стоматолога) , хотів йти працювати, але батьки змусили вчитися. Можливо , причина саме в цьому, адже люба людина буде засмучена і не матиме настрою, якщо її змушувати робити те, чого вона не хоче. Я так думаю. Він пише мені ці дні сам. Але я бачу його поганий настрій. Хочу його якось підтримати, зробити щось, що підняло би йому настрій і помогло вийти з цього стану. Але не знаю , що зробити. Йому 19 років. Фактично ми ще навіть не почали зустрічатися. Що найкраще було би зробити? І як я можу йому допомогти?
Що найкраще було би зробити? І як я можу йому допомогти?
Лучше всего узнать у него. Предложите ему встретиться, расслабиться как-то. Или просто скажите, что беспокоитесь и хотите поддержать, пусть только скажет как. Поддержка - это самое ценное, что Вы можете ему дать.
Дополнение от автора вопроса·
Дякую, ви наштовхнули мене на одну чудову ідею. Надіюся йому сподобається і мені вдасться втілити її в життя. Але от мене ще дещо хвилює. Він пише до мене майже завжди перший і сьогодні наша переписка була доволі цікава і весела , але він ще досі за два тижні не покликав мене гуляти. Якби він не хотів спілкуватися то би не писав. Але в чому ж тоді причина, чому він не кличе? Можливо, він боїться зробити якийсь крок, після того як спитав чи могли би в нас вийти стосунки?
А если бы Вы с ним были в отношениях, то был бы должен?
И вообще, не очень понятно, почему тут вопрос в долженствовании? Кто хочет сильнее, тот и зовет. И все еще, никто никому ничего не будет должен.
Дополнение от автора вопроса·
Може в мене взагалі якісь проблеми з цим у всіх стосунках. Тобто я помітила, шо рідко кличу людей з якими зустрічаюся на зустрічі. Не знаю чого так. А з ним ще особливий випадок. Оскільки декілька років тому я сама перша проявляла до нього ініціативу, тим, шо розповіла про свої почуття до нього. І в кінці це закінчилося тим, що нічого не вийшло. По факту він мені відмовив. І можливо, зараз я не хочу проявляти тої ініціативи, щоб не сталося так само, або ще щось таке. Напевне, в мене щось на підсвідомому рівні
Добрий ранок! Ви бачите ситуації і поведінку, що є повторювальну. Це автоматичні реакції, патерни, які утворились колись, щоб захистити Вас. Зараз вони Вам заважають мати здорові стосунки. Тому треба розбиратися з ним на терапії.
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
