Здається, це депресія, чи початок інших психологічних розладів. Раніше був період коли нічого не радувало, тобто якось жила так би мовити без емоцій, ні сліз ні сміху. Завжди себе стримувала, намагалась не ображати нікого але й постояти за себе могла. Роки два я почала себе шкодувати, робити що хочеться а не що треба, помаленько непомітно для себе перетворилась на створіння котре постійно плаче, жаліється на життя або істерично сміється. Без особливих причин можу ввязатись в бійку, повна апатія, не можу чи не хочу нічого робити по дому
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
Здравствуйте. Нет необходимости себе придумывать диагнозы когда есть специалисты, к которым можно обратиться. Есть у вас возможность поработать с психотерапевтом очно и разобраться с перепадами вашего настроения?
Добрий ранок! Після яких подій Ви стали так себе почувати? Як намагалися допомогти собі? Чим займаєтесь, що робите зараз для себе? Чи є у Вас друзі, близькі - чи підтримують вони Вас?
Добрый день. Диагноз депрессии вам может поставить лишь специалист при личной встречи. Если вы переживаете о своём состоянии, то лучше обратится к психотерапевту, так как онлайн рекомендациями до истины дойти невозможно.
Вы написали, что начали жить так как вам хочется, а не так как требует ваше окружение. Вполне возможно, что вы столкнулись с определёнными внутренними конфликтами, между желанием быть собой и требованием социума.
Роки два я почала себе шкодувати, робити що хочеться а не що треба, помаленько непомітно для себе перетворилась на створіння котре постійно плаче, жаліється на життя або істерично сміється
То, что Вы пытаетесь выражать свои эмоции, это хорошо, но я чувствую какой-то внутренний конфликт в том, что Вы пишете. Вы выражаете их, потому что Вам уже невыносимо это выдерживать и носить в себе или это осознанный шаг высказать свое недовольство? Как Вы проживаете свои эмоции?
Дополнение от автора вопроса·
Доброго вечора! Почалось це все приблизно коли синочку було близько року, підтримки за час двох вагітностей не було, змирилась з тим що ні на що не здатна. В тата інвалідність, бабуся теж не в найкращому стані, живемо в різних містах, не можу забезпечити їм хоч якогось затишку і порядку. Взагалі не знаю як і для чого жити, от і знову "конфлікт внутрішній", для дітей, чоловіка якому байдуже до мене, і батьків. Тіло без душі, чи можна існувати заради обов'язків?
Уточните, какой возраст у ваших детей? Вы сейчас работаете или нет?
Какой сейчас у вас аппетит? Изменился ли сон?
Дополнение от автора вопроса·
Відверто, нема на кого повністю покластись, раніше просила, допомагали але даючи зрозуміти що я обуза. На даний час вкрай рідко звертаюсь, в кожного своє життя та проблеми. Мама завжди була опорою, хоч і далеко від нас, на жаль і це відчуття підтримки втратила в собі
Дополнение от автора вопроса·
Двоє малюків 5 років хлопчик, і 2 дівчинці. Навчаюсь заочно, дуже хотілось би вийти на роботу
Дополнение от автора вопроса·
Кілька місяців ще внормовувала свій сон, останні кілька тижнів сплю по кілька годин, засинаю в основному під ранок
Уточните, сон связан со сном детей или если дети хорошо спят, ваша продолжительность сна такая же?
Когда вы не спите ночью, чем заняты ваши мысли?
Бывают ли периоды за день, когда вам тревожно?
Настроение подавленное в течении всего дня или утром/днём/вечером?
Дополнение от автора вопроса·
Діти добре сплять, вранці зазвичай повна голова думок, періодично жахливі болі. Вночі по різному, колись малювала, потім в'язала, а тепер можу просто всю ніч посидіти чи проплакати
Дополнение от автора вопроса·
Не вмію просити, пояснити близьким що не одна, і що потрібно ділити якось обов'язки
Не вмію просити, пояснити близьким що не одна, і що потрібно ділити якось обов'язки
А что может случится если Вы их попросите?
Дополнение от автора вопроса·
Мене відверто ігнорують, даючи зрозуміти що кожен повинен сам вирішувати проблеми, чи навіть просто приємні турботи. Завжди так і було, брала себе в руки і все було добре, зараз немає сил, не знаю навіть чи їх дійсно немає чи здаю для того щоб підтримали. Раніше хоч говорила про все що турбує і ставало легше, тепер зневірилась, змовчую, інколи зриваюсь і виговорюю й те що не потрібно
Мене відверто ігнорують, даючи зрозуміти що кожен повинен сам вирішувати проблеми, чи навіть просто приємні турботи. Завжди так і було, брала себе в руки і все було добре, зараз немає сил, не знаю навіть чи їх дійсно немає чи здаю для того щоб підтримали. Раніше хоч говорила про все що турбує і ставало легше, тепер зневірилась, змовчую, інколи зриваюсь і виговорюю й те що не потрібно
Почему-то у меня возникло ощущение, что Вы не просто решаете свои проблемы, но и набираете еще и чужие. Как будто набрали на себя больше ответсвенности, чем можете унести.
Не только обстоятельства. У каждого есть своя ответственность в семье. Иногда кто-то берет на себя меньше, тогда другой берет больше. Ответственность за детей понятно и разумна. Но такое ощущение, что у Вас ее гораздо, гораздо больше. Отсюда и такая тяжесть бытия.
Возможно, что, если бы Вы больше делились и обсуждали что у Вас на душе, то Вам было бы легче. Вы планируете работать? Кто сможет быть с Вашими детьми?
Дополнение от автора вопроса·
Доведеться ще рік чекати, садочок, школа, вже тоді. Працювала кілька місяців, досить складно, брала няню, то виходило їй то ні, в результаті просто звільнилась.
Вам необходимо все же обратится к психотерапевту (врачу), для того, чтобы он смог оценить ваше физическое состояние. Сначала снимают криз физиологический, нормализуют сон, аппетит. Может вам будет достаточно одной консультации, но она нужна. Может быть и медикаменты также понадобятся, но их назначает только врач!
И только затем уже дополняют психотерапией вербальной (не врач, а психолог, психоаналитик).
На данный момент вам сложно будет строить причинно следственные цепочки и разбираться в истоках своих внутренних конфликтов. Сначала, повторюсь, нужно восстановить тело и затем подключить работу над «головой» , так сказать.
Позаботьтесь о себе, у вас обязательно получится выбраться из этой пустоты и отсутствия смыслов!
В різних життєвих ситуаціях, емоціях не завжди розумію чи вчиняю правильно, все частіше виникають запитання чи нормальні мої реакції на ті чи інші події, чи це межа переступивши яку без допомоги спеціаліста не обійтись. Дуже дякую за Вашу увагу та час, в ході нашого спілкування зробила для себе кілька висновків, Ваша робота безцінна, дякую та з Новим роком!
Если Вы обратитесь к врачу, то он Вам назначит препарат, который снимет Вашу тревожность, но это не отменяет обращение за терапией. Вы можете обратиться в свою поликлинику
Добрий ранок! Зараз у Вас складний період життя, але це лише період, який не буде тривати безкінечно! Що Вам може допомогти прожити його з найменшими втратами? Що можете робити для себе?
Дополнение от автора вопроса·
Доброго дня! Пройшло досить багато часу з моменту звернення до Вас, багато чого змінилось. Дійсно, звернулась до психотерапевта, трохи "просиділа" на траквілізаторах і зрозуміла що можу переживати все без надмірних переживань. Дякую за підтримку💖
Доброго дня! Пройшло досить багато часу з моменту звернення до Вас, багато чого змінилось. Дійсно, звернулась до психотерапевта, трохи "просиділа" на траквілізаторах і зрозуміла що можу переживати все без надмірних переживань. Дякую за підтримку💖
Здорово! Я рада, что у Вас все получилось)
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
