цитата:
Здравствуйте! Спасибо, более лучшего описания проблемы и найти. Я согласна с каждым вашим словом. И насчет родительской любви тоже отчасти правда. С появлением младших им уделялось больше внимания, благо ревность в их сторону уже ушла давным-давно и теперь пожинаю плоды своей беспричинной ревности. Самое обидное, что я не знаю как это подавлять и как с этим бороться. Мне не хочется лишних ссор и скандалов на эту тему, но и близкие не всегда могут понять, как это больно.
Ваші ревнощі в дитинстві - це цілком природнє явище і воно має обгрунтовану причину. У психології існує безліч теорій про відносини між братами і сестрами та як народження нової дитини впливає на попередню. В той момент все залежало від батьків, проте вони, як статистично прийнято у сім'ях, переключилися на новонароджену сестру, адже вона потребує догляду, не врахувавши, що Ви ще є дитиною, яка потребує емоційної підтримки. В той момент Ви пережили сильну, виправдану фрустрацію і гнів, адже Ваші психологічні потреби були не задоволені.
Крім цього, у 4 класі, у вашій сім'ї з'явилася не лише сестра, але і вітчим. Ця додаткова фігура також почала забирати увагу Вашої матері. Можливо Ви відчували, що вітчим більше любить свою генетичну доньку, ніж Вас і Ви є, у цій новоствореній сім'ї, зайвою (відчуття покинутості). Також його поява актуалізувала у Вас питання "чому у мене немає батька". Дитина, у такому ранньому віці як Ваш, починає шукати причину проблем у собі і, припускаю, Ви несвідомо почали звинувачувати себе, що у Вас відсутній батько. З'являється гнів на себе, Ви займаєтеся аутоагресією у вигляді "не заявлення батькам про свої потреби на увагу", жетрвуючи собою. І тут з'являється нових шлях для редкуції внутрішнього гніву + отримання уваги та любові - подруги. А далі Ви все знаєте.
Хоча нам здається, що сиблінгові ревнощі пішли, проте, недостача уваги та любові в дитинстві впливають на наше теперішнє життя (так влаштована наша психіка). Через теперішні стосунки із друзями Ви пробуєте задовільнити Ваші давно незадоволені потреби. Ліквідувати цей вплив минулого можливо, проте лише через побудову терапевтичниї стосунків із психологом-психотерапевтом та пропрацювання Ваших минулих травм. На жаль, як зазначив колега вище, Ви не зможете "заповнити внутрішню пустоту"лише через спілкування з подругами тому, що в кожного є свій "внутрішній ресурс", який є чітко розподіленим впродовж дня. Вони просто не зможуть дати такий обсяг, який Ви потребуєте + Ваш голод тільки буде міцнішати, адже відбуватиметься постійне "розпалювання апетиту".
Скажіть, будь ласка, які у Вас зараз стосунки з мамою, вітчимом, сестрою? Чи розповідали Ви їм про свої переживання?
Рекомендую Вам попросити про фінансову та психологічну підтримку у батьків для відвідування психолога-психотерапевта. Якщо вони не погодяться - є безкоштовні психологи при Вашому навчальному закладі та психологи в соціальних службах. Хоча зараз карантин, проте дуже багато психологів працюють в онлайн через скайп і вайбер, тому це не є проблемою.