Проблемы все же есть или нет?

Алексей, добрый вечер!
Как давно Вы это стали замечать за собой? Какие мысли приходят в голову в эти моменты?

Доброго вечора, Олексій.
Нервове напруження виникає не просто так і якщо Ви його настільки часто та інтенсивно відчуваєте, то з ним потрібно щось робити (можливо це психосоматика).

Перш за все, припускаю, що його причиною є спільне проживання з батьками (у Вас немає особистого простору та сепарації) + сварки з батьками (особливо з мамою) + порушення Ваших особистісних меж батьками. Чи чуєте Ви від батьків якісь докори (припускаю, що це додатковий фактор)? Крім цього, Ви поступово наближаєтеся до точки "30 років", тому починаєте переосмислювати своє життя, перспективи, бачення на світ та духовний розвиток. Це цілком нормально. Дуже часто проживання із батьками є дуже стресовим (Ви не можете себе повністю реалізувати як особистість через порушеня кордонів) і цілком зрозуміло, чому Ваша нервова система так реагує.

не ощущаю какого-то старения

А що Ви вкладаєте у поняття "старіння свідомості"?

Рекомендую, перш за все, Вам сепаруватися фінансово і побутово від батьків. Ви плануєте з'їжджати від батьків? Якщо ні, то що Вам заважає?

Ответ отредактирован автором 23-04-2020 19:54:52

Співчуваю, що Ваша матір часто Вас критикувала в дитинстві і досі Вас критикує (це лише постійно відтягує Вас у дитячі травми неприйняття) + додалася її нервова робота. Припускаю, що Ваше перебування на спільній території лише загострює ситуацію і Ви отримуєте багато осуду та незадоволених птореб, що і виливається у нервове напруження. Однозначно рекомендую Вам сепаруватися від батьків - так буде краще для Вас і для них.

По поводу старения сознания, я имею ввиду что возраст меняется, а в сознании ощущаешь себя одинаково каждый год, то есть нет ощущения, что я стал старше, постарел как-то.

Насправді, якщо поговорити з людьми похилого віку, то вони дуже часто говорять, що вся проблема у тому, що "твоя свідомість не старіє, проте ти старієш фізично" і через це дуже часто виникає внутрішній конфлікт. Крім цього, чим ми стаємо старшими, тим наше суб'єктивне сприйняття часу змінюється (в дитинстві - час йде повільно, в дорослому віці - він стає надмірно швидким, а в похилому віці - знов уповільнюється) і це також додатково на нас "психологічно тисне". Напевно Ви зараз відчуваєте, як "життя тече крізь Ваші пальці", а Ви не рухаєтеся. Насправді, кожна людина має свій темп і почати щось - ніколи не пізно.

Скажіть, будь ласка, чи Ви б хотіли, щоб Ваша свідомість стала якоюсь дорослішою? І як би ця "дорослість" тоді проявлялася?

Ответ отредактирован автором 23-04-2020 23:00:07

Вы чувствуете, что время идет, но в Вашей жизни ничего не меняется и Вы продолжаете жить той жизнью, которой живете. Вам сложно что-то изменить и, поэтому Вы пытаетесь реагировать телом. Я бы Вам рекомендовала обратиться индивидуально за терапией, чтобы разобраться больше в причинах