Конфликт с родителями

Добрий ранок! Є у психології поняття кордонів, власних меж. Вони порушуються зараз батьками. Ви можете продовжувати брати дарунки і ображатись, а можете почати відстоювати межі своєї родини. Особистий простір – це місце, захищене кордонами: поштова скринька у соцмережах, яку не читають; кімната, у яку входять, коли запрошують; сумка, у яку не заглядають; щоденник, який не беруть без дозволу. Кожна країна має свою територію і захищає її, як доцільніше для неї, і безвіз це не відсутність кордонів, це їх гнучкість - щоб потрапити на територію ЄС українцям з біометричними паспортами, необхідно мати підтвердження мети поїздки, місця проживання, наявність фінансових коштів, намір повернутися до місця постійного проживання, медичне страхування. Ірландія чи Велика Британія візи не скасовують і мають не такі гнучкі кордони, США можуть відмовити у в’їзді без пояснення причин. За порушення кордонів, за дії не у межах законодавства - департація на певний або пожиттєвий термін. У випадку агресивного нападу – країна захищатиметься. Кордони, їх гнучкість вибір особистий, але мати їх необхідно. Це гарний приклад, як людині встановлювати кордони, бо кожен має піклуватися про психологічні, фізичні, духовні межі. По-перше, щоб перейти кордони, потрібно попросити дозволу, по – друге, за стійкість власних меж відповідаю саме «Я»; по-третє - межі повинні бути прозорими і зрозумілими іншим, якщо відбуваються зміни, про це потрібно говорити, бо велика ймовірність, що їх будуть порушувати.

Відстоювати особисті межи можна тренувати певними техніками.
Техніка «Позначення меж»
Віддайте тому, хто потребує відповідне: «Я вдячний, що ви звернулись саме до мене» або «Це цікава пропозиція».
Визначте свою позицію (Наміри, почуття, розуміння ситуації). «Я стомився під вечір»; «Я маю інші домовленості»; «У п’ятницю зустрітися неможливо»; «Я не займаюсь, цим питанням, вибачте».
Упевнено, однозначно відмовте: «Спасибі, ні»; «Ні, не хочу»; «Ні, я не буду»; «Мене це не влаштовує».(«Ні» або «Дякую, ні» —для встановлення меж).
Не потрібно пояснювати чи вибачатись, чим простіше відмова, тим вона більш впевнена. Ввічливий і твердий тон дає розуміння того, що ви відкидаєте не людину, а тільки її прохання. За інших обставин можна пояснити відмову більш детально.
Не боятися наполягати на своєму можна, стоячи перед дзеркалом, казати твердо і голосно “ні”; чи домовитися з друзями пограти в рольові ігри, відмовляючи один одному у різних ситуаціях.
Важливо говорити близьким про свої потреби, почуття та бажання і запитувати, що відбувається із людиною, чого вона потребує.
Не витрачайте час і ресурси, щоб змінювати інших людей, адже вони можуть бути не зацікавленими у власних змінах. Вивільняйте час і місце для взаємодії з іншими людьми, які приносить вам задоволення та позитивні переживання. Докладайте зусиль для того, щоб уникати токсичних стосунків, у яких маніпулюють, контролюють або жорстоко поводяться.
Тримайте паузу: «Можна зателефонувати Вам пізніше?»; «Я передзвоню у кінці тижня»; «Я дам відповідь у середині дня».
Виявляйте співчуття: «Це дійсно серйозна проблема, я розумію», « Мені дуже шкода, що у Вас виникла така проблема», «Я, розумію, але впевнена, о Ви знайдете вихід».
Не вибачайтесь багато - це може сприйматись так, що мої інтереси важливіші для мене. Надмірні вибачення запрошують інших натиснути більше – і ви не витримаєте і здастеся.
Не принижуйте себе. Краще говорити «не хочу», ніж «не можу».
Будьте точними: «Я можу підвести Вас до роботи, але тільки, якщо до 15.00 Ви будете готові».
Слідкуйте за інтонаціями і жестами. Сидіть або стійте у зручній позі. Дивіться у очі співбесіднику. Говоріть упевненим голосом. Поза і голос повинні додатково підтверджувати впевненість.
Оберігайте себе від провини. Після відмови може захотітися зробити щось для того, кому відмовили. Будьте уважними до пориву, про який потім пожалієте.
Техніка «Перманентна відмова»
Однозначно, чітко и лаконічно, використовуючи техніку проведення меж, ми формулюємо те, що не бажаємо.
1.Вдячність за довіру і пропозицію.
2.Аргументація відмови.
3. Ввічлива, але впевнена відмова. Вислуховуємо аргументи того, хто звертається. Повторюємо їх, щоб людина зрозуміла, що її почули і знову відмовляємо.
4.Слухання і повторення аргументів опонента.
5. Ввічлива і тверда відмова.
Міцного Вам здоров"я!

У вас с мужем

своя семья,

Но

Родители мужа часто помогали нам финансово с ремонтом и трудную минуту. Часто покупали что-то от себя

Как сильно Вы зависите материально от родителей мужа?
Сможете ли полностью отказаться от их финансовой помощи в также помощи по уходу за ребенком?

Потому что кто платит, тот и музыку заказывает...
Если они до сих пор заботятся о вас, то и власть в их руках....

Мы уважаем своих родителей и не хотим их обидеть, но эта коляска мягко говоря нам не нравится... мы не хотим их обидеть, но и коляску эту не хотим и совершенно не знаю как поступить в этой ситуации, даже если мы сами себе купим то что по душе нам-обид будем не мало, ведь всё-таки были потрачены не малые деньги и они хотели как лучше. В этой ситуации получаемся мы плохие, а они обиженные, либо же наоборот.... как можно тактично дать понять родителям но наши нам не по душе такой их выбор?

Обычно это желаю прямо и твердо по сути и мягко по форме. Так люди заявляют свою позицию. В психологии это явление именуют установлением границ.
Когда озвучите свою точку зрения, родителям мужа может не понравится. Ну и что. Это их право так реагировать. А у Вас свое право - жить СВОЮ жизнь и распоряжаться ею по своему усмотрению, обставлять ее так, как ХОЧЕТСЯ Вам.
Не сделаете шаг в сторону автономии сейчас, скорее всего в будущем возникнут более серьезные разногласия между вами.
Выбор неизбежно придется делать Вам.