Что делать ?

Доброго дня, Katya29.
Дуже Вам співчуваю.

у нас не обычная семья мы 2 года не живём в месте под одной крышей (так сложились обстоятельства),но он приезжал ,гуляли короче все делали только не жили вместе!

А можете, будь ласка, описати детальніше, чому Ви аж 2 роки не проживали разом? В чому полягає "нестандартність" вашої сім'ї?

скажу честоно у меня ужастный характер и я его пилила ,потому что мне было обидно ,что я с ребёнком а он нет!

Хто Вам казав, що у Вас "жахливий характер"? В чому проявляється ця "жаливість" - лише у "пилінні"? Як саме Ви пилили? На мою думку, Ви заявляли про свою природню потребу в увазі до Вас і вашої дитини і це нормально. Дуже дивно, що Ви берете всю відповідальність за розлучення виключно на себе.

и недавно он сказал ,по телефону что ему это все надоело и он меня бросает!я спросила развод?

Тобто він обгрунтував розлучення лише фразою "мені все набридло"? Що саме йому набридло? Як Ви зараз себе почуваєте у зв'язку з такою заявою чоловіка?

что делать дальше ?какие меры предпринимать,как вести себя?

Перш за все, скажіть, будь ласка, а що саме Вам давав цей шлюб? Чого у ньому не вистачало? У Вас є люди (батьки, родичі, друзі, які могли б Вас зараз підтримати)?

Ответ отредактирован автором 26-06-2020 13:58:34

Здравствуйте! Прочла ваш вопрос и знаете, мне жаль, мне правда жаль, что вы оказались в такой ситуации. Это очень тяжелая ситуация. Она не простая. Это очень обидно и злобно, что муж сказал по телефону, что он вас бросает. Но, знаете, не многие люди способны достойно пройти такой сложный путь. С вами все в порядке, если вы оказались в такой не простой ситуации. Точно знаю, что так будет не всегда. Убеждена в том, что жизнь может стать лучше и что потери, расставания и неудачи можно перенести и проработать, или преодолеть.
Скажите, что вы сейчас делаете? Что вы чувствуете в связи со сложившейся ситуацией? Как вы относитесь к сложившейся ситуации? Чего вы хотите? Чего стараетесь избежать?
С уважением, Елена Мороз.

Мы 2 года назад очень сильно поссорились и он собрал вещи и уехал жить к маме

А якою була причина сварки, що Ваш чоловік так інтенсивно відреагував? Як на мене, його поведінка досить інфантильна.

Пилила я его из-за того,что у него вольная жизнь он может уехать на рыбалку выйти гулять с друзьями САМ ,а я выхожу и гуляю только с ребёнком ,ну конечно у меня родители которые мне очень помогают и я тоже иногда могу выйти без ребёнка!но мне очень обидно.

А Вам не образливо, що Ваш чоловік не жив з Вами 2 роки? У Вас була недовіра до чоловіка?

Да,он мне просто сказал что ему все надоело ,тоб то моё к нему отношение ,я ему говорю давай поговорим,а он просто отказал и все!

Знову ж таки, стратегія втечі, щоб уникнути відповідальності. Це його вибір.

Люди которые меня поддерживают сами не могут понять его ,я вижу что у него есть ко мне чувства но зачем он так поступил?

Чому Ваш чоловік так вчинив - лише знає він сам, ми лише можемо припускати, що є неефективно. А Ви впевнені, що у нього є почуття до Вас, адже помітно, що чоловік не працює над Вашими стосункам (можливо Ви заперечуєте цей факт, щоб Вам було не так боляче)? Ви маєте право гніватися на чоловіка і сумувати.

Що Вас найбільше лякає у розлученні?

Ответ отредактирован автором 26-06-2020 14:28:43

Пугает наверно остаться одной !хотя у меня ребёнок,родители,друзья ,работать начала !

На скільки я зрозуміла, у Вас говорить більше не кохання, а страх самотності. Проте Ви добре зазначили,що у Вас є люди, які здатні Вас підтримати - скористайтеся цим. Крім цього, Ви молода жінка і я впевнена, що Ви ще знайдете іншого люблячого чоловіка.

но как то на душе больно наверно из-за того ,что он даже не поговорил со мной!я просто не знаю теперь как себя вести с ним когда он будет приезжать к ребёнку гулять с нами забирать её на выходные!

Так, втрата чогось - це завжди сумно і боляче: шок, заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття. Головне - це конструктивно перепрожити її та залучитися психологічною підтримкою оточуючих. Найкраще для Вас було б звернутися індивідуально до психолога, щоб екологічно перепрожити цю втрату. Крім цього, Ви можете запропонувати чоловіку сходити разом до сімейного психолога для того, щоб роз'яснити ситуацію та щоб розлучення пройшло менш болісно для вас обох і особливо для вашої дитинки (звісно, вирішувати йому). Із психологом (як об'єктивною третьою особою) ви зможете заключити усні договори, що стосуються виховання вашої дитини та інших моментів.

Ответ отредактирован автором 26-06-2020 14:50:23

Говорили ли вы с мужем, что осознаете, что и ваше поведение способствовало его желанию разойтись, что вы готовы пересмотреть отношения, вместе обсуждать и договариваться о том, как вы оба хотите, готовы выслушать мужа?
Из вашего рассказа мало понятно про причины ссор. То ли муж не уделял вам время и все время с друзьями, то ли вы ревностно относитесь к желанию побыть вне семьи.