Страх звуків

Доброго вечора! Дякую усім, хто відгукнувся. Насторожує те, що дитина почала казати про свій страх практично після будь-якого гучного звуку. Про що думаю - як їй пояснити і підтримати. Чи тривожна я? Так, особливо раніше була. Хоча й зараз, мабуть, теж. Пам'ятаю, коли була дитиною, теж дуже стискала зуби і закушувала губи.
Про томатис терапію нічого не знаю, поцікавлюся.
Почалося все з того, що одного разу дитина злякалася грому. Ми були на городі - я, чоловік, доня, моя мама. Збиралося на грозу. Доня з чоловіком дивилися на хмари, я поливала полуницю, а потім зненацька гримнуло, дуже сильно й гучно. І вона дуже злякалася. Цими ж днями чоловік купив блуетуз- лампочку, щоб музика лунала просто з люстри і коли ввімкнув її ( я в той час була на кухні, а дитина в кімнаті), то замість музики натрапив на запис поліцейської сирени і повідомлення гучним голосом: "Патрульна поліція попереджає..." і доня страшенно злякалася ще раз, бо було дуже гучно. Це триває місяць. Хочу додати, що з татом дон, проводить дуже мало часу, практично не проводить. Дякую за поради спробувати через гру. До речі, в грім пробували гратися, про грім читати терапевтичні казки і дивитися мультики і це діє певною мірою, але дівчинка все одно напружується.
Стосунки в сім'ї нормальні, тільки мало часу проводимо з чоловіком і донею разом. Три з половиною місяці ми з донею жили в моїх батьків через епідемію, батьки часто сваряться між собою.
Чому в дитини могла з'явитися висока тривожність? Що можу зробити для цього я сама? Якщо звертатися до фахівця, то до того, який працює з чим? Як працюють з дітьми такого віку? Якщо звуки я можу пояснити дитині і вона заспокоюється, потім так само пояснює це своїм іграшкам, то мене дуже непокоїть те, що вона сильно стискає щелепу, закушує губи чи часто облизує їх.

Дякую!

Дякую!