цитата:
Тримає те, що я його люблю. Страх також є (самотності, безпорадності, фінансової залежності, дитини я все це відчуваю), бо я в цьому місті абсолютно сама, батьки за кордоном, дитині 2 місяці - на роботу не зможу вийти, жити більше ніде і ні за що...
Дуже часто люди плутають созалежність із любов'ю. Любов - це взаємоповага, взаємопідтримка, взаємодовіра, відкритість і прийняття, а я цього, на жаль, не бачу. Любов - це поняття, що охоплює обох партнерів. Я бачу
страх, що любові не властивий.
цитата:
Я виправдовую його кожен раз, коли стається подібне: багато роботи, стреси, ремонт... я розумію його нервозність...а якщо не візьму вину на себе - ігнор і агресія будуть продовжуватися...
Безумовно, ніхто не заперечує, що Вашому чоловіку важко, однак це не означає, що Ви зобов'язані терпіти до себе зневажливе ставлення. У Вашій сім'ї багато психологічного насилля (чоловік-переслідувач знецінює Вашу важливість і цінність, обгрунтовуючи це тим, що він старається для вашої сім'ї + грає на Вашому почутті провини, за що Ви починаєте ненавидіти саму себе, тому і виходить замкнуте коло абьюзу, що не дозволяє Вам вийти із цих стосунків).
цитата:
я не знаю, як мені донести, що мені теж складно і важко...
Ви не зможете донести щось людині, яка не хоче Вас чути.
цитата:
розумію, що це нездорова ситуація, але що робити не знаю...
Ви можете запропонувати чоловіку звернутися спільно до
сімейного психолога (можливо третя особа допоможе вам навчитися конструктивно виражати свої почуття, думки, бажання і ви нарешті почуєте один одного). Водночас, якщо чоловік відмовиться - ОК, це його вибір, однак Ви здатні на власні рішення, тому можете самостійно піти до психолога-психотерапевта на індивідуальну терапію, де відновите свою самоцінність та зможете знайти, разом із спеціалістом, зовнішні та внутрішні ресурси для припинення цих диструктивних стосунків.
цитата:
а себе - вже ненавиджу, бо бачу, що зовсім втратила свою цінність...
Дуже сумно це читати. Хочу Вам сказати, що Ви цінна і заслуговуєте на любов і краще ставлення, тому, будь ласка, потурбуйтеся про себе. Крім цього, Ви маєте розуміти, що щасливі батьки - це щасливі діти. Ваша донька бачить модель Ваших стосунків і потім буде проектувати їх на власні + дитину формує те середовище, в якому вона зростає (а зараз воно психологічно токсичне). А які висновки вона зробить: стосунки - це біль і розчарування, жінки не цінні, в стосунках я маю жертвувати собою тощо?
Бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста і вирішити свої труднощі. Вірю у Вас і удачі!
Ответ отредактирован автором 21-08-2020 14:35:48