Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 7 часов тому: «Ваша мама є токсичною людиною. Що із цим робити? Прийняти. Іншої вже не буде. Можна, звичайно, говорити, пояснювати, що поради краще давати тоді, коли її запитують. Але важливо в»
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 10 часов тому: «Что вам мешает проявить инициативу и позвать куда-то девушку? Почему ждете от нее первых шагов?»
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 10 часов тому: «Тяжело, когда с родными нет хорошего общения, зато есть критика и недовольство. Мама не поменяется, увы, но вы можете изменить свою реакцию. Что для себя хотели бы в этой ситуаци»
Вопрос от: Prosto Ya Возраст: 27

Как вернуть уважение мужа

Когда с мужем сходились, все было прекрасно и замечательно. У меня была своя хорошая работа, своё хобби, муж очень красиво ухаживал, всегда очень уважительно относился, был пунктуальным и внимательным. Спустя три года я имею в остатке: я бросила работу (по его подсказке, но мне действительно было трудно и я хотела уйти в декрет, что было несовместимо с работой), работаю с мужем (помогаю, чем только могу), недавно родила доченьку, весь быт на мне (Готовка, уборка, стирка, дивотные) ребёнок на мне, бабушки не помогают (не могут), я хожу с грудничком на работу, стою на ней по 6 часов подряд. Муж домой приходит когда ему удобно, свой день спланировать я не могу, в случае, если мне нужна его помощь по бытовым вопросам - он или не успевает, или забывает, или откладывает. Пунктуальности нет вообще: сказал буду через 5 минут, приезжает через 1,5 часа. На мои замечания, что я сама так не могу все тащить, реагирует остро, обзывает неблагодарной, зажравшейся. От конфликта уходит, угрожает, что уходит на сутки, на попытку удержать физически - может оттолкнуть, ударить. Сегодня облил компотом... за то, что якобы я не отнеслась с благодарностью к нему за то, что он побыл с ребёнком 1,5 часа пока мне надо было отъехать. Телефоны все заблокировал. Общаться не хочет. Мои слёзы и мольбу остановиться и поговорить игнорирует. Я чувствую себя униженной, разбитой, подавленной. Я его боюсь. Иногда приходит мысль уйти. Но я люблю его. Но как это терпеть или предотвращать - не знаю.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?

Ответы психологов

Здравствуйте!
цитата:
КАК ВЕРНУТЬ УВАЖЕНИЕ МУЖА

Очень сочувствую вам, что так сложилась ваша жизнь.
Чтобы вернуть уважение мужа, сначала надо вернуть уважение к себе.
Правда, после этого может случиться так, что уважение мужа и не понадобится.
Доброго дня, Prosto Ya.
Дуже співчуваю Вам, поведінка чоловіка - жахлива. Ви маєте право гніватися на чоловіка і сумувати.
Скажіть, будь ласка, що Вас досі тримає у стосунках? Можливо якийсь страх (дитина, самотність, фінаносова залежність тощо)?
Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? Звісно, Ви можете спробувати пропрацювати стосунки спільно у сімейного психолога, проте спочатку запитайте у себе - чи Ви б цього хотіли. Крім цього, помітно, що чоловік не хоче співпрацювати (блокування телефону та ігнорування дзвінків).

Ви розглядали варіант найняти няню, або, наприклад, прибиральницю чи замовляти їжу в кафе або масмаркеті?

Ответ отредактирован автором 21-08-2020 13:52:54

Дополнение от автора вопроса ·
Няню найняти - переживаю дитину віддавати чужій людині. Їжу з кафе чоловік не сприймає (дорого і навіщо тоді жінка в сім’ї). Тримає те, що я його люблю. Страх також є (самотності, безпорадності, фінансової залежності, дитини я все це відчуваю), бо я в цьому місті абсолютно сама, батьки за кордоном, дитині 2 місяці - на роботу не зможу вийти, жити більше ніде і ні за що... Я виправдовую його кожен раз, коли стається подібне: багато роботи, стреси, ремонт... я розумію його нервозність. Але зриватися на мені за те, що я поспішаючи запекла не тої консистенції сирники... це занадто. І я намагаюся відстоювати свої інтереси, проте зіштовхуюсь із агресією: бо він багато працює для сім’ї (нещодавно купив нам власне житло у кредит і робить там ремонт), а я тут ще щось вимагаю...
я не знаю, як мені донести, що мені теж складно і важко... розумію головою, що так бути не повинно, але кожен раз виправдовую його, вибачаюсь за все (навіть коли не винна),і потім все ніби налагоджується... а якщо не візьму вину на себе - ігнор і агресія будуть продовжуватися...
а себе - вже ненавиджу, бо бачу, що зовсім втратила свою цінність... розумію, що це нездорова ситуація, але що робити не знаю...
цитата:
Тримає те, що я його люблю. Страх також є (самотності, безпорадності, фінансової залежності, дитини я все це відчуваю), бо я в цьому місті абсолютно сама, батьки за кордоном, дитині 2 місяці - на роботу не зможу вийти, жити більше ніде і ні за що...

Дуже часто люди плутають созалежність із любов'ю. Любов - це взаємоповага, взаємопідтримка, взаємодовіра, відкритість і прийняття, а я цього, на жаль, не бачу. Любов - це поняття, що охоплює обох партнерів. Я бачу страх, що любові не властивий.

цитата:
Я виправдовую його кожен раз, коли стається подібне: багато роботи, стреси, ремонт... я розумію його нервозність...а якщо не візьму вину на себе - ігнор і агресія будуть продовжуватися...

Безумовно, ніхто не заперечує, що Вашому чоловіку важко, однак це не означає, що Ви зобов'язані терпіти до себе зневажливе ставлення. У Вашій сім'ї багато психологічного насилля (чоловік-переслідувач знецінює Вашу важливість і цінність, обгрунтовуючи це тим, що він старається для вашої сім'ї + грає на Вашому почутті провини, за що Ви починаєте ненавидіти саму себе, тому і виходить замкнуте коло абьюзу, що не дозволяє Вам вийти із цих стосунків).

цитата:
я не знаю, як мені донести, що мені теж складно і важко...

Ви не зможете донести щось людині, яка не хоче Вас чути.

цитата:
розумію, що це нездорова ситуація, але що робити не знаю...

Ви можете запропонувати чоловіку звернутися спільно до сімейного психолога (можливо третя особа допоможе вам навчитися конструктивно виражати свої почуття, думки, бажання і ви нарешті почуєте один одного). Водночас, якщо чоловік відмовиться - ОК, це його вибір, однак Ви здатні на власні рішення, тому можете самостійно піти до психолога-психотерапевта на індивідуальну терапію, де відновите свою самоцінність та зможете знайти, разом із спеціалістом, зовнішні та внутрішні ресурси для припинення цих диструктивних стосунків.

цитата:
а себе - вже ненавиджу, бо бачу, що зовсім втратила свою цінність...

Дуже сумно це читати. Хочу Вам сказати, що Ви цінна і заслуговуєте на любов і краще ставлення, тому, будь ласка, потурбуйтеся про себе. Крім цього, Ви маєте розуміти, що щасливі батьки - це щасливі діти. Ваша донька бачить модель Ваших стосунків і потім буде проектувати їх на власні + дитину формує те середовище, в якому вона зростає (а зараз воно психологічно токсичне). А які висновки вона зробить: стосунки - це біль і розчарування, жінки не цінні, в стосунках я маю жертвувати собою тощо?

Бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста і вирішити свої труднощі. Вірю у Вас і удачі!

Ответ отредактирован автором 21-08-2020 14:35:48

Дополнение от автора вопроса ·
Дякую... сподіваюсь або ми знайдемо вихід, або я знайду його сама...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.