Близькість із хлопцем

Доброго дня! Допоможіть будь ласка розібратися зі страхом інтимної близькості. Справа в тому, що до минулого року я особливо не зосереджувалася на побудові особистого життя: закінчила школу, вступила до університету, старанно вчилася, після закінчення навчання влаштувалася на роботу вчителем і спокійно займалася улюбленою справою. На будь-які знайомства і стосунки зовсім не було ані часу, ані сил.
Але одного разу півроку тому я випадково познайомилася в інтернеті з хлопцем. Одразу ж вирішили зустрітися. Він приїхав, ми познайомилися, гуляли, спілкувалися... Він одразу ж мені сподобався, більше того, я зрозуміла, що до нестями закохалася у нього. Що мені хочеться постійно бути з ним поряд, обіймати його, цілувати, тримати за руку, дивитися на нього... Словом, ні на хвилину, ні на мить не розлучатися із ним... Ставлення хлопця до мене було таким же. Я відчувала, що приваблюю його, подобаюсь йому... І від цього на серці ставало світло і спокійно... Здавалося б, ось воно, щастя...
Але .... одного разу.... коли він запропонував стати нам ближчими один до одного, я страшенно злякалася, відмовилась, відлякувалась від будь-яких його дотиків, хоча окрім ніжності, турботи і кохання в них не було нічого.... Він, звісно що, мене не розумів, ображався, переживав, в результаті чого ми серйозно посварилися... навіть деякий час не спілкувалися зовсім...
Мабуть, я маю сказати, що як такого серйозного досвіду у стосунках ( тієї самої близькості) в мене ніколи ще не було, а тому будь-які думки про секс, а тим паче натяки на нього з боку коханого, приводили мене в стан жахливого роздратування та відчаєвого ступору... Хлопець, звісно, знав про таку мою проблему, але дуже сподівався, що йому вдасться мене переконати, але.... в цьому він помилився і жахливо засмутився через всю цю ситуацію.... Зі свого ж боку я страшенно його люблю, дуже хочу побудувати з ним міцну родину, але ж прекрасно розумію, що без близькості в мене нічого не вийде...
Підкажіть будь ласка, що робити, аби позбавитись страху не лише перед одним лише словом ( секс, близькість ), але й зробити так, щоб натяки на таке виявлення кохання не ставали непосильним тягарем? Що треба зробити, аби пересилити себе і зрозуміти, що секс- це не якесь кощунство, знущання, елемент пошлості, а навпаки- це простий вияв поваги, кохання, любові до свого партнера? Підкажіть, як припинити боятися інтимної близькості та всіх наслідків, які вона може викликати? Я боюся, що через таке свою позицію втрачу всі шанси бути із коханим..