Нехаризматична особистість

Дякую що не залишили без уваги моє запитання.
Я не кажу, що всі зневажають і критикують. Не кажу, що все аж так погано.
Ольго Володимирівно, порозуміння я шукаю якраз не з тими, хто критикує і зневажає, а радше з тими, хто постійно відбивається від критики і безрезультатно намагається здобути хоч якусь прихильність зневажливих критиканів, тим часом їм і справи жодної до мене немає.
Почуттів мало, мало мене, то це з життєвого досвіду: менше звертаєш на себе уваги - менше отримуєш зневаги.
Справляюсь так, як і пишу: пускаю мимо вух. Лише особливо в'їдливм доводиться нагадувати, що у своїм житті сам собі дам раду, причому нагадувати доводиться регулярно.
Тетяно Олександрівно, одним реченням: як добитися спокою від тих, хто постійно нападає і добитися прихильності тих, хто в житті спокою шукає?

Ігнорують. Приклад з роботи. Коли одна співробітниця бідкалася як має відбути свій день народження, я пропонував скоротити до мінімуму святкування днів народження. До простого коротенького усного поздоровлення, мене сприйняли з іронією. Коли через кілька місяців інший співробітник (не та, що бідкалася, а більш авторитетний чоловік) сказав достоту те саме, що я, дослівно і з тією ж інтонацією, всі схвалили і раптом погодилися, що то буде якраз по сучасному.
Ображають. Іноді створюється враження, що люди шукають, на кого злити негатив. Але ж у них того негативу - цілі арсенали. Звинувачують найчастіше в тому, в чому я і близько не винен. Через мою закритість, а таким зробило мене життя, вони найчастіше не знають справжніх моїх недоліків і слабких сторін. Якби знали, заклювали б. Недавно довелося купити дещо з пиломатеріалів для ремонту в домі. Знайшлися такі, які не стрималися порснути отрути: тай для кого стараєшся, з собою на той світ хіба забереш. Заледве щоб не розуміли, що і на цім світ якось треба дожити. Принагідно зазначу, що я - людина трошки нижче середнього статку. Погодьтеся, досить образливо таке почути.
Ще раз скажу, я не дуже тим переймаюсь. Принаймні, як громадянин і як спеціаліст я сяк-так відбувся. Взагалі, кожному врешті за щось дістається. В суспільстві переважають протестні настрої, панує ворожість, недоброзичливість. Пам'ятаєте царське мордобитіє з поеми Шевченка? Моє питання - це питання якраз отих останніх, загнаних, які з різних причин в якийсь момент свого життя виявилися крайніми. Питання їх соціальної реабілітації.

Звичайно. У нас всі втрачені і забуті. Я походжу з родини т.з. неблагополучної. Я сам давно забутий і втрачений для родини.