Чому я роблю близьким людям боляче і не можу то контролювати?

Доброго дня
Відповісти на ваше питання, чому ви так робите, можливо, якщо дізнатися подробиці вашого життя, вашу історію відносин з батьками. Ви описуєте лише наслідки душевного стану та ваш спосіб з ним справлятися, а от причина залишається не відома. Можна тільки фантазувати про це.
Наприклад, у дитинстві ви не мали надійного зв’язку з мамою, ви часто залишалися без уваги, турботи, на одинці зі своїм стражданням, а тепер ви не вірите, що відносини можуть бути надійними. І перевіряєте наскільки сильно вас кохають, як дитина, що веде себе погано, перевіряючи мамину любов: «а от я зараз ось так зроблю, ти все одно будеш мене любити, а якщо я ще більше зроблю тобі боляче, ти будеш мене любити, а от ще і ще я буду поганою, то що ти зробиш, кинеш мене?»
Або як дитина, на яку не звертають увагу, поки вона добре себе поводить, і тільки коли вона нашкодить, її помічають. Хай кричать, б’ють, тільки не ігнорують. Ігнорування дуже важке випробування навіть для дорослої людини.
Також ваша поведінка (завдавати собі шкоди, робити собі боляче) може вказувати на почуття провини, яке з’явилося в минулому і пов’язане з батьками та подіями в дитинстві. Ці події можуть бути вами забуті, а от почуття залишилось. Провина – дуже важке почуття, воно виснажує, причиняє душевний біль. Тому ви можете шукати шляхи як позбавитися від цих страждань і знаходите через вчинки, про які потім шкодуєте, і через біль, який завдаєте собі.
Зверніться, будь ласка, до лікаря невропатолога або психотерапевта. Не треба страждати, допоможіть собі.

Ответ отредактирован автором 08-10-2022 21:48:11

Ви можете написати мені у приватні повідомлення або на адрес поштової скриньки або повідомлення на телефон, всі реквізити вказані в моїй анкеті. запрошую

я починаю причиняти собі фізичний біль

думаю про те, щоб залишити всіх вбивши себе

зрадивши йому. Я наче роблю це не думаючи

Самоповреждающее поведение, суицидальные мысли, как и невозможность контролировать собственные измены, может быть симптомом заболевания.
Поэтому Вам надо обратиться, в первую очередь, к психиатру.
И если есть расстройство, тогда его надо лечить.
В этом случае, индивидуальная работа с психологом будет проходить в качестве сопровождения лечения, назначенного врачом.
Прежде чем консультировать Вас, психолог должен знать, с чем ему предстоит работать - с нормой или патологией. От этого будет зависеть результат того, что Вы хотите изменить.

Мені шкода, що ви проживаете такий важкий досвід... Може бути багато причин чому саме ви схиляетесь до страждання і чим воно для вас є насправді. Чи хочете ви прожити провину, чи сором, чи це якісь інші підсвідомі явища.. Але знаете, якщо ви зберегли самокритичність і питаєте поради - це добрий знак, як на мене. Дуже раджу вам звернутися до спеціаліста, якому ви змогли би довіритись. Або хоча б прослідкувати за тими станами, які виникають до-в момент-після. Але це буде доречніше після консультаціі з лікарем.., бо ваш стан звучить як тривожний і було б легше заглиблюватись в причини і наслідки. Іноді потрібна мужність - дозволити іншому допомогти вам (може бути так, що знадобиться щось з фармакотерапії, або дослідження). А вже в стані полегшення буде зручніше зрозуміти куди рухатись далі. Тримайтеся!

Ответ отредактирован автором 09-10-2022 05:27:40

Доброго ранку!

Я не розумію, що зі мною відбувається. Я вже двічі зробила боляче своїй коханій людині, зрадивши йому.

Працючи з клієнтами, класик психтерпії ставив таке питання: "Що вас несе, коли самі себе нести не можете?"
Напевно, і у Вас би він запитав. Проте, як я розумію, поки що Ви безпорадні дати відповідь. Тому потрібно дослідити Вашу особисту історію та актуальні стосунки, щоби принаймні наблизись до розуміння проблеми, відкривши, так би мовити, двері у царину несвідомого.

Я вже не можу з цим просто ходити, в мене є відносини уже майже 3 роки.

Ось кілька важливих питань. Як можете охарактеризувати нинішні стосунки? Що Ви цінуєте? Що не подобається? Що хотіли б змінити? Чи бачите у цих стосунків перспективу. Якою вона для Вас виглядає?

Я вже двічі зробила боляче своїй коханій людині, зрадивши йому.

Це Ваші перші дорослі стосунки чи ні? Чи був у Вас до них сексуальний досвід?

Стосовно зради, то достеменно знаю, що думки і погляди людей відносно цього аспекту суттєво різняться. Хтось, наприклад, вважає, що питання вірності - це питання смаку, бо комусь подобається зберігати вірність, а кому - ні. Деякі пари, до речі, ще з часів Древньої Греції, домовлялись, живучи разом, водночас мати статевих партнерів на стороні. Цей різновид любові вони називали людус.

Я це не можу контролювати і мені дуже важко з цим. Коли щось трапляється подібне, я починаю причиняти собі фізичний біль і від цього я роблю собі ще більш неприємно. Я ненавиджу себе за свої проступки і я не розумію просто, що мені робити.

Що робити? Звісно що - звертатись до психолога і взаємодіяти з ним. Розбиратись, на чому базується схильність себе карати за імпульси і вчинки, які поки що, на жаль, непідвладні Вам. Вихід обов'язково є!!!

Ответ отредактирован автором 09-10-2022 10:36:17