Пішла від чоловіка до іншого, зараз жалкую, почуття провини не дає жити

Доброго дня, для того щоб описати проблему треба передісторія.Мій чоловік поїхав на свою батьківщину(Азербайджан) в 21 році для того щоб коміссуватися з армії. Але це виявилось не так просто і він не міг повернутися(чоловіків призовного віку не випускають без військового квитка)
В квітні 22 року я приймаю рішення виїхати з оккупації.як раз трапилось що їхав мій двоюрідний брат з жінкою, і її брат. Після виїзду ми зупинилися у наших родичів на 2 тижні, далі я мала їхати до чоловіка (придбала квиток на літак) а ребята до іншого міста в Україні. За ці 2 тижні з невісчиним братом у нас зародилася симпатія(без інтиму) в той час як з чоловіком були сварки, або він не дзвонив цілий день. Одже, коли я вже була на дорозі до Будапешту той хлопець просить мене не їхати і залишитися з ним . Я ділюсь з чоловіком що трохи тривожуся на рахунок переїзду, на що він дуже негативно відреагував (потім вибачився). І його реакція поставила крапку, я сказала що не приїду, не поїхала на літак. Про те що в мене інший не казала, не хотіла зробити ще більш боляче.Я поїхала до хлопця, ми зняли квартиру, чоловік умовляв не розходитися.. Я зараз не розумію як могла так зробити,той хлопець був захопленням, яке пройшло,я зрозуміла що кохаю чоловіка але вже нічого не повернути, всі його рідні писали мені просили приїхати, я обірвала звязки.. Я ледь живу, Я краю себе що своїми руками зруйнувала свій шлюб. Чоловік пішов в армію, коли все ж дізнався, що в мене інший
І на свій сором,коли хлопець побачив що Я спілкуюсь з колишнім, він сказав розірвати звязки остаточно, і заблокувати колишнього і викинути його речі, які в мене були, я так і зробила, бо злякалася залишитися сама в чужому місті, без змоги повернутися додому (Херсонська обл)
Я відчуваю провину і за це
Я не знаю, як жити далі з цим, сподіваюсь що чоловік хоча б пробачить мене, бо Я себе не зможу пробачити