Як контролювати емоції?

Добрий вечір.
1. Коли як, це залежить від його настрою, або від того, як я виконую свої обов'язки.
2. Середні. Тобто, деколи вони на мене кричать, деколи сміються наді мною, деколи роблять вигляд, що мене не існує, деколи нормально.
3. Дивні, та не зрозумілі мені. Я вважаю батька аб'юзером, але видно, що тато й мама кохають одне одного. Бувало, що він й на неї піднімав руку.
Одного разу, я розповідала вчительці, про те, що відбувається в моїй сім'ї.
В тот період мені було найтяжче. (8-9 років.) Тато повиривав жалюзі в кухні та коридорі, та коли мама набрала поліцію, він розбив їй телефон. Але змогла позвонити бабця, тому, що мама позвонилва їй першій. Його забрали участкові, та потім, він попав в ребілітаційний центр. Через те, що дома були дуже погані умови, мама нас відвезла до другої бабці, вона живе з моєю маткою та її чоловіком.
Мені не було кому виговоритися, а шкільного психолога ніколи не було в кабінеті. Одного разу я спиталася в своєї класної керівнички, чи не знає вона, де знаходиться психолог, а вона спиталася, навіщо вона мені. Я їй все розказала, воно якось само. Я навіть не зрозуміла як, а вона вже все знає. Вона мене трошки підтримала. Мені було дужє приємно. Але зараз мені здається, що вона комусь про це розказала.

Забула підписати.
Батько так себе тоді поводив, через те, що він був дуже п'яний, і я думаю, що не тільки п'яний.

↩ Реакція на відповідь № 333355 для Виталия Юрьевна Мельник

Я не можу. Вибачте. Як я намагалася, то мене ніби щось тримає.
Але я ще раз попробую, дякую.

↩ Реакція на відповідь № 333358 для Виталия Юрьевна Мельник

Ммм.. навіть незнаю як. Мене мучає совість. Одного разу, про те, що я розмовляла з мамою про те, що мені потрібен психолог, дізналася бабця, та вона сварила мене, яка я безсовісна, що говорю, типу мені погано, та мені потрібна допомога, що я все вигадую, в моєму віці не може бути проблем. Вона сказала, що так я клянчу з мами грошей. Рахуючи, що з тієї розмови пройшло пів року, ці спогади мучають мене, та деколи я думаю, що, може, вона була права, та це все й справді видумки? Я збилася, та тепер я не можу її просити допомоги, мені стидно, коли я щось кажу мамі про психолога, тоді я згадую слова бабці, і мені хочеться плакати, незнаю чому.

↩ Реакція на відповідь № 333399 для Виталия Юрьевна Мельник

Так, мені десять)