Занадто сильно переживаю що можу різко почати задихатись, втрачати свідомість тп

Як побороти цю тривожність??

Чтобы побороть тревожность, надо разбираться с тем, чего Вы боитесь, убирать эти страхи и развивать (или возвращать) уверенность.

Сделать это можно только в индивидуальной психотерапии с Вами.

Если Вы начнете прямо сейчас такую работу (буквально, сегодня или завтра), то до отъезда успеете, как минимум, успокоиться и следовательно - благополучно доехать и устроиться в другой стране.
Что очень важно, так как находиться в таком состоянии -

починає різко тошнити, паморочитися в голові, істерика

в дороге или за границей, будет небезопасно для Вас.

Затем Вы сможете продолжить психотерапию, так как консультации будут проходить онлайн.

Если же Вы не планируете работу с психологом, тогда Вам придется идти к врачу (неврологу и/или психиатру) и устранять свою проблему с помощью медикаментозного лечения.
Только учтите, что Вам надо будет ехать с запасом медикаментов на несколько месяцев, так как купить препараты по украинскому рецепту в другой стране Вы не сможете. А очередь к узким специалистам (чтобы попасть на прием и получить рецепт) в некоторых странах занимает от нескольких месяцев и до 1 года.

Есть еще бесплатная помощь психологов в ПНД и социальных службах. Но Вы просто по времени не успеете ее получить до отъезда, так как там требуется время на оформление документации.
Также можете позвонить на телефон доверия, но разовые консультации не решат Вашу проблему, к сожалению.

Поэтому позаботьтесь о себе, чтобы Ваше состояние не стало преградой на пути Ваших планов

збираюсь їхати по обміну в іншу країну де взагалі не маю ні знайомих, ні рдичів

!

Доброго ранку!

Вперше я перенервувала перед класом на уроці історії коли відповідала на питання вчительки (я відмінниця і завжди переживали за оцінки). Тоді все скінчилось тим що я втратила свідомость.

Співчуваю Вам. Тривожність можна успішно долати. Це, дійсно, так. Проте навряд чи самотужки. Без допомоги спеціаліста, скоріше за все, не обійтись. І варто спочатку розібратись з Вашим синдромом відмінниці. Звідки він з'явився? Хто тому посприяв? Напевно, що батьки.
Тому спитаю, як вони до Вас ставились в дитинстві? На що орієнтували? Що в Вашій поведінці підтримували й таке інше?

Наступний раз стався при вступові на 1 курс коли я подавала документи і на мене сильно почали кричати в прицмальній комісії , там також втратила свідомість але швидко прийшла до тями.

З наведених фактів, можна припустити, що Ви занадто вразливі. Напевно, чомусь надаєте занадто важливе значення. Пасуєте перед ємоційним тиском зовні, бо особистісні опори всередині ще досі не сформовані належним чином. Превалюють страхи - не впоратись, не витримати, осоромитись...

Я дуже переживаю через це і тільки думка про цю поїздку дуже мене напрягає (починає різко тошнити, паморочитися в голові, істерика).

До цього стану закономірно дійшли. Чому? Тому що психіка викривленим способом ставиться до реальності - замість змістовної підготовки до переїзду, вона включає уяву про можливі труднощі, поразку і безпорадність в іншій країні.

Отже, потрібно від валеріани переходити до співпраці з психологом. Подбайте по-справжньому про своє благополуччя - і на сьогодні, і на майбутнє.

Доброго дня !
К вас висока тривожність і згоден з колегами що потрібно з нею працювати, тобто позбутися її. Свою тривогу ви розміщуєте у різних речах. В таких наприклад які ви самі описуєте ( оцінки, вступ до навчання, переїзд тощо ) . Ваша тривога має ще різноманітну основу. Страх майбутнього, оціночний страх ( він оснований щоб все було ідеально ) та страх перед не знайомими людьми. Для початку відділіть свої емоції від своїх думок. Валер’янка знімає частково симптоматику, а треба позбутися причин. Працюйте з собою самостійно , або зробіть вибір терапевта.