Стосунки з матір'ю

Question

Мені вже 25 р
І я звикла до вічних придирок матері.
Але чому вона так робить.
 Давай до суті справи:
1)Все моє свідоме життя а це приблизно починаючи з 10-11 р матір на постійні основі придиралася до мене. Мені здавалося що я завжди все роблю не так і я в шкільні роки була дуже тихою в мене по факту  не було навіть підліткового бунту. 
  В школі в мене були не поганні відносини з однокласниками. 
Але чомусь мама ніколи не відпускали мене погуляти з дівчатами, не питалася  як в мене справи у школі. ( Я не кажу що я взагалі не гуляла. Так гуляла коли були канікули) 
Але проблема в тому що мені завжди здавалося що мама не хоче щоб у мене були друзі. Вона скільки я себе пам'ятаю казала з тією не дружин, туди не ходи. А та не така і так далі. 
2.)А в мої 13-14 мені заборонялося ходити на дискотеку або в клуб хоч мене і запрошували. І мені було дуже образливо бо в мене не має якихось спогадів з моїми ровесницями. Я лишень пам'ятаю що після закінчення 9 класу. Я сиділа дома і готувала бо мама була весь час на роботі. 
А в той час брат міг гуляти де хотів і з ким хотів. 
3) Ближче до 15-16р в старші школі я закохалася. Мама спочатку підтримувала  навіть казала  напиши йому і тд. ( не зважаючи на всі нюанси в характері мама я все ж розповідала її все) 
Через пів року зустрічань з хлопцем в мами почалися далі придирки. Мама казала що я не люблю того хлопця, а потім казала навпаки що він мене не любить. Її взагалі характерно знати все краще за інших в тому числі почуття людей. 
 Це я так коротко описала декілька ситуації з матір'ю але їх є дуже багато. 
Питання чому моя мама так себе поводить зі мною? 
При чому це триває до тепер. 
З моїм братом теж є конфлікти. Але переважно дрібні.

Светлана Киселевская · Answer

Добрый день!
[quote]Питання чому моя мама так себе поводить зі мною?[/quote]
Вас интересует только мотив поведения мамы?
А как это может помочь вам?
Или вы все же хотите наладить
[quote]Стосунки з матір&#8219;ю[/quote]
?

Юлия Якименко · Answer

Здравствуйте!
Почему ваша мама так себя ведет, это вопрос к ней, и заметьте ее все устраивает т.к. для нее это норма ее поведения. А вот что Вам делать с таким обращение матери к Вам, и почему это все продолжается, это уже вопрос к Вам. Это к тому же вопросу сепарации, отстаивания своих границ и.т.д.
Обратитесь к психологу и поработайте индивидуально.

Надежда Квасница · Answer

Доброго дня! Ваша мама так себе поводить, тому що не вміє по іншому. Питання в тому, чи хочете Ви з цим щось робити, чи цікавлять тільки мотиви матері. Зверніться за підтримкою до психолога.

Светлана Киселевская · Answer

[quote]Тільки мотиви.[/quote]
[quote]Тому що у стосунках мами і бабусі схожа історія. І мама мені не одноразово це казала. А виходить що вона повторює той же сценарій.[/quote]

Да, похоже что тревожность - это уже ваш семейный сценарий.
Ваша мама запрещала вам много всего и контролировала вас из-за своих страхов.
Ей было спокойнее, когда вы находились дома, а не ходили с друзьями, на дискотеки и свидания.

А если учесть, что у тревожных мам обычно бывают тревожные дети, то и неудивительно что у вас также присутствуют страхи (о чем вы писали в прошлом сообщении на сайте). 

Поэтому если вы хотите изменить свою жизнь, то вам придется работать с психологом. Ведь изменить семейный сценарий можно только с помощью психотерапии.

Надежда Ивановна Шулюк · Answer

Доброго дня! Маму не змінити, без її згоди. Питання в іншому, ви хочете бути для неї хорошою? Служити їй? Гарною дівчинкою? 
Завжди буде щось, що не влаштовує вашу маму. Ви будуйте життя для себе, комфортне для себе, а не для мами. Чи ви хочете задовольняти її? 
Вам треба працювати над цими питаннями з психологом.

Светлана Киселевская · Answer

[quote]Так мама забороняла але ніколи не контролювала.[/quote]
Запрет, по своей сути, это и есть тот же самый контроль. 

[quote]А тепер я виявляється невдячна донька бо не відношуся до неї так як би вона цього хотіла.[/quote]
Она вела себя с вами так, как могла и хотела это делать.
И изменить ее у вас точно не получится.

А вот проработать свои обиды, сепарироваться от мамы и научиться противостоять ей вы можете.

Светлана Киселевская · Answer

[quote]Та я в принципі настільки звикла до її відношення що навіть не реагую на її висказування. [/quote]
Если бы вас это действительно не волновало, вы бы не создавали темы на психологическом сайте.

Чувства по отношению к родителям (обиды, злость, раздражение, чувство вины и т.д.) надо прорабатывать, а не подавлять.
Иначе они все равно будут "вылазить" в самых неожиданных "местах" и в неподходящие моменты.

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

Mavka, коли людину більше цікавить не вона сама, а інша людина (чому вона так робить, що вона хоче, що їй потрібно?) - то це про психологічну залежність.
І Ви можете хоч 20 разів з'їзжати від мами, та жити від неї на відстані у 5 тисяч кілометрів, Ви все одно залишитесь психологічно залежною від неї. Бо внутрішньо не відокремилися від неї, сепарація не відбулася.
Про що свідчить і те, що Ви пишете:
[quote]я в шкільні роки була дуже тихою в мене по факту не було навіть підліткового бунту[/quote]
Тобто в свої 25 Ви ще навіть не підліток. До речі, скільки б років Ви собі дали психологічно? На скільки себе відчуваєте?

Андрей Бессараб · Answer

Зважаючи на те, що ви описали тільки декілька ситуацій з матір'ю, важко точно сказати, чому вона так себе поводить з вами. Це може бути пов'язано з її власними проблемами, які вона відображає на вас, або з її підходом до виховання, який не завжди є правильним або ефективним.

Одним із можливих пояснень може бути те, що ваша мати може переживати за вашу безпеку і намагається захистити вас від потенційних небезпек. Однак, це не завжди є ефективним, особливо якщо це перешкоджає вашому соціальному життю і розвитку.

Інший можливий підхід матері полягає в тому, що вона може мати дуже високі очікування щодо вас і намагається контролювати кожен аспект вашого життя. Це може бути дуже трудно для вас, оскільки ви не можете самостійно розвиватися і приймати власні рішення.

Якщо вам здається, що це проблема, можливо, варто розмовляти з матір'ю про те, як вона поводиться з вами і як це впливає на ваше життя. Можливо, ви зможете знайти способи поліпшення вашого відношення та знайти компроміси, які відповідають обом сторонам. Якщо це не допомагає, можливо, вам знадобиться професійна допомога психолога або психіатра, щоб допомогти вам зрозуміти і розв'язати проблеми відносин з матір'ю.

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

[quote]Я себе відчуваю на багато старше. Якщо говорити про моє життя в цілому.[/quote]
Тобто якимось казковим чином Ви проскочили підлітковий етап і БЕЗ сепарації від мами одразу ж набагато подорослішали? Дивно якось виглядає.
Але, якщо врахувати [quote]Це більше я старалася не принести її якихось проблем..[/quote], то стає зрозумілим, що з одного боку є певні очікування та залежність від мами, а з другого - Ви взяли на себе відповідальність за емоційний стан своєї мами, а це не може не зробити людину старше. 
Але ж Ви не повинні нести за це відповідальність! Це її справа.
Щось в характері Вашої мами є нарцисичного та деспотичного. За Вашим описом.

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

[quote]Напевно не можу сказати чи є нарцисичне. Але одне скажу моя мама точно не егоїст вона все тягнула на собі.[/quote]
Не егоїст, кажете...може і тягнула, але знаєте, навіть психопати, які є законченими егоїстами, часто стараються та працюють, і навіть піклуються про рідних. Але це більше ніби гарно вивчена роль, ніж піклування від душі. Виконують просто свої обов'язки, щоб про них погано не подумали. Тому, це не є аргументом.
Про нарцисичні риси говорить цей Ваш опис:
[quote]Через пів року зустрічань з хлопцем в мами почалися далі придирки. Мама казала що я не люблю того хлопця, а потім казала навпаки що він мене не любить. Її взагалі характерно знати все краще за інших в тому числі почуття людей.[/quote]
"Краще за інших"...це не егоїзм? Для нарцисів є властивим вважати, що вони все роблять краще за інших та знають краще за інших. Дуже характерна для них риса. 
[quote]мені завжди здавалося що мама не хоче щоб у мене були друзі. Вона скільки я себе пам'ятаю казала з тією не дружин, туди не ходи. А та не така і так далі[/quote]
Нав'язування своєї волі. Теж є характерним.
[quote]мама ніколи не відпускали мене погуляти з дівчатами, не питалася як в мене справи у школі[/quote]
Повна незацікавленість в житті інших, навіть своїх дітей - нехтування їхніми справами, почуттями, думками.
[quote]Все моє свідоме життя а це приблизно починаючи з 10-11 р матір на постійні основі придиралася до мене. Мені здавалося що я завжди все роблю не так[/quote]
Знецінення особистості іншого, його можливостей та вмінь - характерна риса також.
[quote]І напевно щоб не доставляти мамі труднощів я була тихою і спокійною.[/quote]
Це і зробило Вас з одного боку НАДМІРНО відповідальною, а з іншого - ДУЖЕ ЗАЛЕЖНОЮ психологічно від неї.
Одне можу сказати: Ви в пастці.

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Стосунки з матір'ю

Ответы психологов