Повний відчай та апатія. Що робити?

Почалося все приблизно 2 роки тому. Мій друг познайомив мене з його друзями з якими ми всі разом почали грати в одну комп’ютерну гру. Через деякий час я почала відчувати закоханість(можливо це була не закоханість а якась прив’язаність) до одного члена нашої групи. На взаємність я не розраховувала бо в цієї людини вже був партнер. Всі свої ємоції я приховувала від всіх бо багато людей їх не зрозуміє. Через що іноді я могла розплакатись із-за якоїсь дрібниці. Коли дізналась що та людина і її партнер одружились всі ємоції моментом зникли. Таким чином я жила десь півтора року і вирішила все міняти. Я пішла від нашої групи бо більше не відчувала комфорту і якогось задоволення, мой емоційний стан страждав. Але навіть після цього мені стало краще буквально на тиждень.

Я нічого не хочу робити, нічого не дає мені задоволення: ні їжа, ні телефон, ні ігри. Я постійно сплю хоч режим сну у мене с нормі, розумію що намагаюсь втекти від цього стану в сон але мені це не подобається, проте нічого не можу зробити. Намагалась знайти нові хоббі але вся мотивація закінчувалась одразу на початку.

Проблем зі здоров’ям немає. В сім’ї окрім хворого тата що став ще одним ударом в спину - все добре. В мене чудові батьки.

Друзів немає, тому що зрозуміла що вони теж тягнуть мене на дно.

Погана пам’ять. Намагаюсь вчитись але після години повторення одного матеріалу забуваю його за 5 хвилин. Немає концентрації. Немає ніяких цілей.

Займалася спортом, почала правильно харчуватись, проводила багато часу на свіжому повітрі але як тільки я залишалась на самоті з собою - все поверталось знову. Думки на рахунок цього розвіювалися коли я слухала музику, але це перестає допомагати.

Розумію що потрібно діяти але моє тіло просто не може це зробити. Вибачте за можливі помилки.