Телевізійна та нікотинова залежність

Доброго дня. Причин багато, втеча від себе, від своїх думок, страх самотності. Хотів не пропустити нічого, тому і дивився все, і читав всі новини.
Питання потрібно задавати вашому батькові, чому, навіщо, що йому це давало?
Оскільки звернулись ви, то це турбує вас, йому нормально як є.
Питання чи позначилось це на членах сім'ї, думаю так, а от як саме треба розбирати на психотерапії.
Цигарки приносять задоволення людині, це і своєрідна медитація, і розслаблення, і побути на одинці. Людина якщо хоче кине курити, а якщо ні то нічого не допоможе.
Зверніться до психолога на консультацію, і розберіть чому вас це турбує, і чому саме зараз.

Доброго дня, Марино!

Я би хотіла дізнатися, як його залежність та поведінка може позначитися на психологічному здоров'ї членів сім'ї?

Наведеним прикладом батьківської залежності Ви узяли, можна сказати, одну піщинку з великої кучугури піску(!) Поясню чому так вважаю. На дітей впливає абсолютно все, що походить від батьків - приклад, спосіб поведінки, відкритість/закритість, стиль життя загалом, ставлення до себе і оточуюючих (дружини, дітей у різні періоди і ситуації, до своїх батьків) і ще купа всього.

До того ж, зрозуміло, що питання турбує і стосується Вас. Тому спробуйте поділитись тут на форумі, які вбачаєте наслідки батьківського впливу на себе?

І з якої причини вона взагалі змогла в нього розвинутися?

Щоби дати грунтовну відповідь, необхідно дослідити і проаналізувати його особисту історію.

Коли людині нецікаво жити реальним життям, вона живе віртуальним.
Навіщо грати в футбол, бігати, втомлюватись, якщо зручніше подивитись його по телевізору.
Або якщо людина забагато іншого всього робить, наприклад, на роботі, то вже не хоче напрягатись для відпочинку.
Я б не назвала це залежністю.
Це заміна реального життя , якось же треба заповнювати свій час.
Раніше це міг бути телевізор, тепер різні способи "ніби жити" в мережі.
Фото викладати, створюючи певний свій образ, замість того, щоб жити дивлячись всередину свого життя, а не спостерігаючи, як воно виглядає зі сторони.
Все це уникнення реальності, а от чому батько так робив- то вже невідомо. Можливо відчував занадто великий тиск зовні (наприклад, від своїх батьків, чи від дружини-"ти маєш робити те і те, так і так" і не мав волі протистояти, тому тікав в телевізор.
Доречі ваше формулювання про "залежність від телевізора " відчувається як така "критика від дружини " більше, ніж від доньки. Діти таке "бачать " , коли кожного дня їм в голову це вкладають "от, твій батько знов не хоче нічого робити, нікуди їхати тощо ". Якщо не звертати увагу дитини на це, вона сама може і не помітити.
Але це, звісно, тільки моє припущення.
З вашого опису мені якось навіть шкода стало цього чоловіка, якому так скучно було жити в родині, що його нічого не цікавило. Може хотів піти, а не пішов?
Щодо дітей такого батька- дуже важливо "відкривати" для них різні цікаві сторони Життя , щоб вони мали змогу відчути різні його сторони.
А якщо на них навішувати ярлики "схильності до залежності ", та почати ще й "боротися" з цим, то їм також доведеться тікати від такого життя, і невідомо куди вони втечуть, бо телевізор натепер вже не актуальний.
Марино, а що в вашому житті Вас хвилює, що Ви повязуєте це з поведінкою батька?