Втрата домашнього улюбленця. Собаки

Question

Втратила свою собаку. Свою любов, а не просто собака. Вона хворіла, була Надія що оркрація врятує, дасть шанс. Але ні. 2 гу зупинку серця вона не витримала. Картаю себе, що в чомусь винна я, десь не долюбила, недогледіла. Не можу прийняти, що її немає. Відчуття морального дна, апатія, важке відчуття втрати, відчуваю провину

Павел Леонидович Басанский · Answer

Vika, коли втрачаєш когось важливого ЗАВЖДИ починається подібний стан самозвинувачення та картання себе: "треба було так...або так". Але насправді зробили що могли. І це просто такий етап проживання втрати. Закономірний етап. Який згодом пройде і зміниться іншим - прийняттям втрати. Залишиться тільки сум.
Сам нещодавно пережив подібне.

Светлана Киселевская · Answer

Добрый день!
Вы сейчас проживаете потерю 
[quote]Втратила свою собаку[/quote]
И поэтому те чувства, которые вы испытываете -
[quote]Відчуття морального дна, апатія, важке відчуття втрати, відчуваю провину[/quote]
являются естественными для первого этапа горевания.

[quote]Не можу прийняти, що її немає.[/quote]
Проживание потери проходит по определенным этапам (отрицание, гнев, компромисс, депрессия, принятие) и в норме занимает 1 год.
Поэтому сейчас вы еще не сможете принять потерю, просто потому что прошло мало времени.

[quote]Картаю себе[/quote]
Для вас очень важно, чтобы не произошло застревания на каком-нибудь из этапов горевания.
Потому что такое патологическое горе будет мешать вам в вашей дальнейшей жизни. 

Сейчас вам необходимо отреагировать чувства.
То есть надо иметь возможность делиться с близкими людьми всем тем, что вы чувствуете -
[quote]Відчуття морального дна, апатія, важке відчуття втрати, відчуваю провину[/quote]

Если же вы не можете это сделать (или у вас нет таких людей), тогда вам необходимо психологическое сопровождение.
Если вы чувствуете, что не справляетесь со своим состоянием, тогда можете обращаться ко мне.
Я работаю с такими проблемами и могу вам помочь.

Наталия Павловна Венглинская · Answer

Vika, дуже Вам співчуваю (
Як би вони, наші улюбленці, не уходили - це завжди раніше ніж ми готові, бо до цього неможливо підготуватися... завжди дууууже боляче.. і часто викликає почуття провини, що десь чогось недодав, не доробив..
Співчуваю...

 [quote]Картаю себе, що в чомусь винна я, десь не долюбила, недогледіла.[/quote]
А скількі їй було років?
Чим та як довго хворіла?
Що за порода у Вас була? Відредаговано автором 02-09-2023 11:38:45

Сергей Горбатенко · Answer

Співчуваю вашій втраті.
Скажіть будь ласка як давно не стало вашого друга?
Хто із близьких, знайомих вас підтримує чи може підтримати?

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Втрата домашнього улюбленця. Собаки

Ответы психологов