Що робити з відкладеними справами?

Доброго дня, Джуліє!

Якщо казати про планування свого часу, то практично було б умовно поділити справи на 4 категорії:
- Важливі і термінові;
- Важливі, не термінові:
- Термінові, але не важливі (їх можна делегувати комусь іншому, якщо не можете зробити тут і зараз);
- Неважливі і нетермінові (їх можна сміливо відкласти на потім або прийняти рішення не виконувати).

Але якщо вийти за межі Вашого запиту "Що робити з відкладеними справами?" я б хотіла ще додати, що Ви уже достатньо багато робите. Ви волонтерите, допомагаєте мамі, і все це потребує багато фізичного і психічного ресурсу. Хотілось би порадити перш за все добре піклуватися про себе: здоровий сон, регулярне різноманітне харчування, своєчасне отримання медичної і психологічної допомоги, спілкування з близькими + робити іноді речі, які доставляють Вам задоволення. Тому що для того, щоб допомагати іншим, треба бути перш за все в хорошому моральному стані самій.

Ви вже робите багато і намагаєтеся допомогти багатьом людям та тваринам, але важко впоратися з багатьма обов'язками і відчути баланс між роботою, волонтерством і допомогою мамі. Важливо знайти способи для покращення ситуації.
Поділіть завдання: Намагайтеся залучити інших членів сім'ї або друзів, які можуть допомогти з опікою про маму та волонтерством в зоопритулку. Поділіть завдання і відповідальності, щоб зменшити ваші навантаження.
Створіть розклад: Спробуйте створити чіткий розклад для себе, де ви намагаєтеся виділити час для роботи, волонтерства, опіки про маму і для власного відпочинку. Визначте пріоритети і присвятіть час на найважливіші справи.
Не бійтеся признати, що у вас є обмежені ресурси, і вам потрібно взяти паузу, коли це необхідно.
Можливо, вам потрібно розглянути зменшення кількості волонтерських годин або розмір робочого графіку, щоб знайти баланс між вашими обов'язками.
Важливо бути обережним і пам'ятати, що важливо дбати про власне фізичне та емоційне здоров'я. Намагайтеся знайти баланс між вашими обов'язками та особистим життям.

Добрый день!

волонтер в зоопритулку, хворої похилої мамі їзджу допомогати.

Вы и так многим помогаете.

И поэтому пришло время вам помочь себе самой, ведь

Працюю важко фізично доба/три

!

Но так как мама вряд ли справится без помощи, то что мешает вам меньше помогать

в зоопритулку

и не брать лишние

справи та обіцянки

если вы все равно это не делаете, а только откладываете и накапливаете?

Що з цим робити?

Вам надо полюбить себя и начать заботиться о себе.
Потому что с точки зрения психического здоровья, на первом месте у человека должен быть он сам, затем его семья (муж и дети), после этого - родители, и потом друзья, знакомые, родственники и другие люди.

А уход в излишнее спасательство позволяет вам не решать собственные проблемы за счет "отговорки" в виде необходимости оказания помощи другим.

Следовательно, вам надо переключиться на себя, определить истинные желания, отделить их от долгов, сформулировать цели, убрать преграды, увеличить ресурсы, прописать шаги и достигнуть желаемого.
Тогда у вас и не будет смысла решать чужие проблемы, так как вы будете заняты своей жизнью.

Если у вас со всем этим существуют сложности, тогда имеет смысл оторвать свое время и энергию от волонтерства и посвятить его индивидуальной психотерапии.
Чтобы вы смогли нормализовать и улучшить свою жизнь.
А иначе вас ждет физическая усталось, эмоциональное выгорание и неудовлетворенность своей жизнью.

Відредаговано автором 16-10-2023 11:21:59

Доброе Утро!

1. Менять работу вам надо - на более оплачиваемую. И не такую затратную физически.
Тогда освободятся силы - для всех остальных дел.
2. И настроение улучшится соответственно.
3. Плюс надо наладить режим дня. Больше спать и отдыхать. Отпуск себе взять.
Вы на грани выгорания... ( убрать по максимуму все раздражители из своей жизни)
4. Ну и не брать обещания - которые не в состоянии выполнить.
Просто не брать - если не уверенны, что из выполните.
Даже если сильно просят. И не корить себя потом за то, что отказала и не помогла. ( это нормально)
Вы видимо привыкли всем вокруг помогать... и уже перекос пошел... себе вам надо учится помогать!

Відредаговано автором 16-10-2023 11:45:18

Добрий день, Джулия! Ви багато і важко працюєте фізично і вам на все не вистачає сил, часу та настрою. Це одна частина вашого питання. Вона повʼязана з фізичними і часовими можливостями вашого тіла. Вочевидь ви робите і встигаєте рівно стільки, скільки можете. Але не вдоволені тим обʼємом роботи, який виконуєте, бо є ще справи і обіцянки, які ви даєте іншим, але часу і сил на їх виконання не вистачає. І ви можете відчувати сором і провину за те, що пообіцяли і не можете виконати. Це друга частина вашого питання. І тоді у мене зустрічне питання - З чим саме ви хочете щось зробити? Ви хочете якось себе стимулювати працювати більше, чи перестати давати обіцянки, які не можете виконати?
З повагою, Олена Мороз

Я хочу більш робити та менш при цьому втомлюватись.

Вы хотите невозможного.
Потому что даже если поменяете физический труд на умственный, то все равно не перестанете уставать от повышенной нагрузки ("більш робити").

К тому же такой запрос является неэкологичным для помощи психолога.

Учитывая, что трудоголизм ("більш робити") - это такая же зависимость, как и другие аддикции (алкоголизм, наркомания, игромания и т.д.), получается, вы спрашиваете у психологов, как мне еще больше пить и при этом не страдать от похмелья.
И это вместо того, чтобы задаться вопросом, как можно вылечиться от алкогольной зависимости.

Вы безусловно имеете право ничего не менять в своей жизни и не устранять зависимость.
Но не имеет смысла задавать психологам вопрос о том, как вам лучше угробить свое психическое и физическое здоровье.

Так как это равносильно тому, когда человек с суицидальными мыслями просит психологов подобрать действенное средство для самоубийства.
Психологи даже не имеют права помогать таким людям, так как рискуют нарушить не только моральный и этический кодексы, но и законодательство Украины.
И единственное, что могут специалисты порекомендовать в этом случае, так это обратиться за помощью к врачу.

Поэтому если у вас все же есть желание помочь себе (а не уничтожить окончательно), вам надо начать хотеть чего-то другого, вместо увеличения трудоголизма.

Зрозуміла. На жаль не зможу вам допомогти в цьому, бо для мене ваші бажання і очікування не в моїй сфері компетентності і не реалістичні. Моя задача, як психолога, допомагати людям відноситись до себе більш добріше, усвідомлювати, як вони живуть і як можуть покращити рівень свого життя, щоб воно подобалось. Можливо вам допоможуть тренінги на розвиток вольової сфери, такі, де вчать працювати на межі сил і можливостей.
З повагою, Олена Мороз

Відредаговано автором 16-10-2023 14:15:52

Здравствуйте!
Вы много на себя берете дел, это большое напряжение для тела и психики. Необходимо научится выбирать для себя приоритеты! Человек не всемогущ, это губительная иллюзия!!!
Вы могли бы сдвинуть свой фокус внимания и посмотреть в направлении своей работы, насколько Вы в ней удовлетворяете свои потребности, а не работать еще больше! По поводу обещаний и реальности в которой Вы живете, оцените насколько у Вас хватает собственного ресурса и возможностей!
И тут вопрос не к тому, чтоб еще энергичней и мощней быть в продуктивности, а в том, что Ваш образ жизни не реалестичен с собственными возможностями, и тут необходимо смотреть в сферу работы, времени и финансов которые Вам должны хоть как-то покрывать Ваши затраченные усилия!