Рхп?!

Добрий вечір!
В мене напевно РХП, і я це признаю, але лікуватись не хочу. Я їм раз на день, тренуюсь багато та інтенсивно, почала погано себе почувати, і дуже схудла всі це помічають. Але мені подобаються компліменти людей, які кажуть, яка я худа. Плюс до того працюю тренером і прекрасно розуміюсь на харчуванні білках, які потрібні для набори м'язів і т.д. Своїм клієнтам розписую харчування як треба, а себе "як попало". Все прекрасно розумію, та признаю. Але проблема в іншому. Я зустрічаюся з хлопцем вже як півтора роки і зараз в нас просто сварки із-за цієї їжі кожного дня. Бо я жаліюсь, що мені погано, а потім йду в зал, а він злиться і каже, що я його не чую, бо він торочить і старається донести мені в голову, що це не нормально і наслідки цього всього. Але скільки б я йому не казала, що на мене не діє "попадеш в лікарню", і що це не так легко, як здається почати їсти, він не розуміє мене, а я його.
Мама теж сьогодні почала цю тему, і коли я сказала, що не можу свої думки втихомирити і почати їсти, її відповідь була такою "-не мели дурні, їж нормально, бо ти мене знаєш, запру в психлікарню і будеш там лікуватись".
Я ціную хлопця і дуже люблю, стараюсь чути його у всьому, але окрім залу і їжі. В якому б стані я не була, я піду в зал, бо треба, як погано мені не було б вночі, зранку я встану і поїм один раз за день.
Як перестати сваритись з хлопцем із-за цього. Як йому донести, що я розберусь з собою (я знаю, що він переживає, але ці сварки вже в горлі сидять).