Поведінка дитини, ігри на телефоні

Доброго дня!
Все насправді дуже сумно. Адже, на мою думку, проблема не стільки в телефоні, скільки, взагалі, у невибудованих стосунках з дитиною.
Телефон зіграв роль лише певного каталізатору, який допоміг висвітлити самі проблеми.
Як на мене, Ви зараз вчинили дуже розумно, що звернулися із запитанням до психологів. Адже, поведінка дитини завжди напряму відзеркалює неправильне ставлення до неї батьків. Окрім того, в ситуації, що склалася, просто відібрати телефон, вже нічого не дасть - потрібні системні постійні зміни, як Вашої поведінки, так і самого ставлення до дитини. А самотужки, без необхідних знань та допомоги професіонала зі сторони, впоратися, дійсно навряд чи вдасться. Бо проблема комплексна і стосується, у тому числі, і Ваших стосунків з чоловіками в цілому. Бо син також чоловік, хоча ще і дуже маленький... А судячи з усього, у Вас елементарно не має знань, як правильно взаємодіяти із представниками сильної статі. Як склалися стосунки у Ваших батьків?
Та, якщо говорити поверхнево, телефоном Ви спробували замінити своїй дитині себе та своє тепло. Це такий собі штучний ерзац-замінник, до якого Ви привчили дитину. І оскільки дитина апріорі без маминого тепла та уваги існувати не може, всі спроби відібрати от той штучний замінник, викликає зрозумілий опір та агресію з боку нього.
Те ж саме, по факту, відбувається і, коли Ви берете його на побачення із іншим чоловіком. Син елементарно відчуває, що те тепло та увагу, які Ви не додали йому, віддаєте іншій, чужій йому абсолютно, людині. І може сприйматися, коли він підросте, вже як нехтування ним та зраду по відношенню до нього. Тому робить все, щоб привернути несдостаючу увагу ... Це відбувається автоматично...
Загалом, більшість своїх всіх дій ми робимо автоматично, під впливом підсвідомих установок, які сформувалися набагато раніше...
Чому Ви розійшлися з батьком сина?

Відредаговано автором 17-12-2023 13:27:52

А що трапиться, якщо телефона в житті дитини буде багато? Що тоді буде з ним? З вами?
Про школу. Ви не повинні заморачуватись, що син робить у школі. В школі є система виховної роботи, всі прийоми стимулювання і покарання школа застосовує сама. Якщо школа не справляється, шукайте іншого вчителя або іншу школу.

Доброго дня!
Важке питання гаджитів у дитини зараз переживає кожна мама в сучасному суспільстві. Ідеальне існування, де мама забезпечена та не має необхідності залишати дитину на "помічників" мало кому доступна. Да і про моральну втому мами одиначки мало хто згадує. Мати повинна... і цим все сказано.
Але, гаджети то дійсно небезпечна заміна. Є досліди, під час яких доведено, що дитяча психіка не має механізмів захисту від впливу інформаційного потіку (ютуб, ігри, реклама) які побудовані по принципу захоплення уваги, із розраховані на дорослу психіку задля легкого досягнення задоволення (ємоційне задоволення від досяжень організмом відчувається як повноцінний кайф з викидом відповідних гомонів і викликають залежність у дорослої людини... а що сказати про дитину?). І коли Ви намагаєтесь замінити гаджет звичайними дитячими можливостями - книга, прогулянка, іграшка з якою необхідно вигадувати взаємодію, психіка не відчуває того рівня емоційного задоволення, як в гаджеті, швидко губить зацікавленність і намагається повернути той самий кайф - і так формується ігрова залежність - саме на гормональному рівні.
Плюс додайте сюди фізфологічні зміни - з віком дитини зростає кількість єнергії, яку діти нема куда в реальному житті (бо він не знає, як її використовувати), а невикористана енергія легко перетворюється на агресію та девіантну поведінку.
Ви повинні зрозуміти, що Ваша дитина - то є Ваша відповідальність. І багато в чому від Вас залежить, якою вона виросте. Чудовий вік 6 років - шукайте секцію по захопленням чи вмінням дитини. Гарно буде, якщо це будуть фізичні тренування з тренером чоловіком. Приклад мужнього, відповідально, підтримуючого чоловіка з повагою до дитини, але з формуванням відповідальності за свої реальні дії дуже необхіна навичка в реальному житті. Тренер навчить як правильно програвати (нас повсюди вчать як бути кращим, але в реальному житті існує багато перешкод і треба вчитися вставати після падіння).
Міняйте свої погляди - шукайте можливості! І майте твердий намір - Ваш син буде дуже проти перемін в його житті, бо це як залежність, вона приємна, хоч і руйнівна для життя та оточуючих. Більше розмовляйте з дитиною, долучайте до домашніх справ - всі побутові питання гарно підходить робити разом: прибирання, приготування їжі, робити покупки, поратися у дворі. Обов'язково прогулянки з дітьми різного віку (де є і молодші і старші діти).
Ну і не залишайтесь в цьому одна - звертайтесь за допомогою для себе!

Дякую за відповідь.
Як на мене, побоювання, щоб син не успадкував поведінку батька, цілком об'єктивне. Тому те, що Ви віддаєте сина на всі вихідні чоловіку, викликає здивування, тим паче, що Ви знаєте, що син там сидить в телефоні ще більше. Та і навряд чи чоловік поводить себе вдома, як ангелочок, що не використовує лайку... Отже, те що Ви розійшлися, практично нічого не змінює у питанні виховання дитини...
Тому є два питання. Чому Ви зійшлися з батьком свого сина, і що змушує віддавати дитину на всі вихідні, якщо Ви і так сина практично не бачите?