Відчай

Доброго дня.
Мені 29 років. Я жінка, одружена, мама 2 діточок. Я співзалежна і не справляюся з життям. Намагаюся налагодити але таке відчуття ніби життя йде по якійсь програмі і я нічого не можу вдіяти. Чоловік регулярно вживає алкоголь. Будь-які розмови на цю тему тільки погіршують ситуацію. Мене це пригнічує, в мене постійна тривога, роздратування, неспокій у зв'язку з цим, та розуміння що не можу розслабитися і нормально жити, щось планувати, покладатися на нього чи в принципі розраховувати на нормальні відносини. Останнім часом коли чоловік переп'є виникають конфлікти зі сварками. Хоча я стараюсь стримувати свої емоції та нічого не обговорювати в таких ситуаціях і поводитися максимально делікатно... Ситуація погіршилася коли ми з чоловіком та дітьми почали жити окремо від батьків. Напевно до переїзду я була не настільки зосереджена на ньому, а думала про те як вирішити ту проблему що в нас немає окремого житла. Отже зараз я поступово дійшла до того що повністю фінансово залежу від чоловіка, до речі його це не влаштовує і на фоні цього теж конфлікти. Хоча справи по догляду за дітьми і по дому на 95% виконую я. В мене немає грошей ні на що, взагалі 0 на карті, чоловік мені особисто ніякі гроші не виділяє, але закриває комунальні платежі та купує продукти, і звісно часто скаржиться що не вистачає грошей. Я все розумію і сама хотіла б заробляти теж. Хоча не заради такого самого життя... В мене є багато навичок і досвід роботи в різних сферах, проте я просто зовсім немаю сил, натхнення, уявлення як мені вибратися, як почати заробляти та куди рухатися. Інколи я хочу переїхати, розлучитися, інколи ситуація в стосунках ніби налагоджується і я забуваю всі негаразди та хочу зберегти сім'ю, все як є. Але все ж основна проблема полягає в моєму стані — виснаження, знесилення, нерозуміння як покращити свій стан та вибратися з цього, почати знову заробляти і налагодити своє життя.
Мені потрібна від вас порада, поштовх до дій, що є таке чого я в цій ситуації не розумію, чому не змінюю нічого, чому не вирішую проблему? Я розумію що багато чого могла б змінити, принаймні для себе і дітей. Але як це зробити? Я ніби в пастці і всі мої зусилля обриваються. То проблеми і треба вирішувати, то ніби все добре і можна розслабитися.
Я дуже хочу жити нормальним життям, пізнати любов, підтримку, справжні сімейні відносини, а якщо ні то знайти друзів, коло спілкування, доброго, теплого, безпечного... Хочу нормального життя