Не взаємні почуття до хлопця

Аліна, доброго дня!

Ваші стосунки мають сильне випробування - відстань, проте ви асоціюєте свого хлопця зі словом щастя. Значить на рівні душі є зв’язок, який цінний і який важко обірвати. Те, що почуття притупились теж нормально, навіть у подружжі наступає криза. Також ви достатньо молоді і вам хочеться спробувати щось нове і це викликає внутрішній конфлікт. Я пропоную не спішити щось робити, пожити в цих протиріччях, поки вони не породять нове бачення цієї історії. Ваші протиріччя - ваші амбівалентні потреби, обираючи одну, ви зраджуєте іншу. Я би кожну чула і просто би за нею спостерігала.

Також хочеться задати вам провокативне питання: «Якби зараз ваш хлопець запропонував вам розійтись, то як би ви себе почували?».

Доброго ранку, Alina!

Я люблю його, як друга)

Якщо романтичних почуттів нема, закоханості нема, то навіщо робити вигляд, ніби вони є? Навіщо себе зраджувати? Зраджувати свої бажання -

зараз я хочу чогось нового, йти вперед, розвиватись, мати стосунки не на відстані

?
Спитайте себе, хто окрім Вас, зможе їх реалізувати?

Розлучитись важко, шкода, тому, що хлопець дуже дуже хороший, хвилююсь щоб не втратити своє ЩАСТЯ!

Черз страхи і побоювання, намагаєтесь всидіти на двох стільцях. За таким сценарієм можна ж втратити обидва стільця, чи не так?

Порадьте, що робити.

Розібратись за допомогою психолога, чому застрягли перед вибором. І, розібравшись, все-таки наважитись на крок вперед. А яким він буде той крок - вирішувати виключно Вам.

Доброго дня! Зазвичай поради, навіть від психолога, приносять користь у короткостроковому періоді. Я дам вам не пораду, а опишу, що я прочитала у вашому питанні. Можливо мої слова допоможуть подивитися на вашу ситуацію з іншого ракурсу. Дивіться.
Ви хвилюєтесь, щоб не втратити своє ЩАСТЯ з хлопцем, з яким зустрічаєтесь приблизно 4 роки і зараз знаходитесь не відстані. Ви пишите, що любите його, як друга, що ви хочете «чогось нового, йти вперед, розвиватись, мати стосунки не на відстані». Ви «більше пів року не відчуваєте симпатії, любові» до хлопця, «не зацікавлені в спілкуванні, в сексуальному плані».
Зі всього описаного виходить, що ваше щастя у стосунках на відстані з хлопцем, до якого ви не відчуваєте симпатії, любові, не хочете його сексуально і «любите його, як друга». Так буває. Правда, для деяких людей таке щастя підходить. А вам підходить? Чи може мова йде не про щастя, а про щось інше?
З повагою, Олена Мороз.

Доброго дня, Alina!

Пишу сюди вперше від безвиході

Сюди зазвичай люди і пишуть від безвиході. До психолога рідко (точніше майже ніколи) звертаються від великого щастя.

Проте ми на відстані, наші стосунки були майже весь час на відстані

По-перше, на відстані адекватних і міцних стосунків не побудувати.
А по-друге, відстань часто стає випробуванням у відносинах - на їх якість та доцільність.

Я більше пів року, не відчуваю симпатії, любові до нього, таке відчуття ніби її ніколи і не було.Я не зацікавленна в спілкуванні, в сексуальному плані до цього партнера.Я люблю його, як друга)

Може ніколи і не було... Ви точно знаєте правду.

зараз я хочу чогось нового, йти вперед, розвиватись, мати стосунки не на відстані, а з цим партнером я цього не маю

Тобто тепер він як зайвий тягар на Ваших ногах, через який Ви не можете йти далі?

Напевно, я і чекаю, щоб це запропонував він, тому що мені важко це зробити

Мабуть щоб не почуватися винною? А так - сам запропонував все закінчити, взяв на себе відповідальність.
Може є сенс вчитися брати відповідальність на себе? Не перекладаючи її на інших. Бо так, звісно, зручно, але якось не дуже чесно.

Напевно я просто хвилююсь, що більше не буде такої доброї і чуйної людини, як він.Тому і пишу «щоб не втратити своє Щастя»

Не щастя втратити, а свій ресурс доброти та чуйності, який може бути корисним в житті. Так? Але погодьтесь, що це виглядає якось дещо цинічно.