Що робити з депресивно-тривожним розладом?

Вітаю!

Співчуваю вам! Це треба лікувати! Наслідки прибрати вам допоможе лікар-психіатр, а глибинне коріння - регулярна психотерапія. Не відкладайте ваш візит до лікаря!

Сочувствую вам! Вам сейчас не легко, но не отчаивайтесь, это своего лишь состояние и из него тоже есть выход.
Вам обязательно нужно обратиться за помощью к специалистам. И уже сейчас начать делать несложные дела, которые могут вас поддержать.
Я бы вам посоветовала, небольшие прогулки вечером, пусть даже 15 мин, постарайтесь ложиться спать в одно и тоже время, полноценно питайтесь.
Запланируйте какое-то очень простое действие, которое вам будет возможно сделать, с ребенком. Попробуйте найти такое взаимодействие, которое вас не будет напрягать. оно может быть очень простым, может 5 мин кидать друг другу мячик, может просто рядом собирать пазлы или играть с котом...
Добавьте в жизнь что то что раньше приносило удовольствие, пусть это будет вкусный кофе, или теплая ванна или музыка....
Зашла задача немного позаботиться о себе и обязательно, себя за это похвалить.
И конечно, вам нужна психотерапия. Возможно, вам на данном этапе нужна медикаментозная поддержка.

Нести свій стан до лікаря-психіатра, проходити в нього діагностику та отримувати належне лікування.
А паралельно проходити психотерапію з психологом.

Доброго ранку!

ЩО РОБИТИ З ДЕПРЕСИВНО-ТРИВОЖНИМ РОЗЛАДОМ?

Що робити - обов'язково лікуватись(!)
Спочатку бульшу частину візьме на себе лікар психіатр - так працює усталена і роками перевірена практика допомоги людям. За потреби він призначить необхідні ліки, щоби покращити Ваш психо-фізичний стан, нормалізувати настрій, суттєво зменшити вплив тривоги тощо.

Далі - співпраця з психологом, адже потрібно дослідити ПРИЧИНИ розладу і корегувати Ваш спосіб контакту з реальністю - собою, іншими людьми, обставинами, аби мали змогу жити без тривоги і депресії.

І ОБОВ'ЯЗКОВО робити самостійно ті кроки, без яких нікому не обійтись. Дбати про себе. Тут я цілком доєднуюсь до рекомендацій Тетяни Миколаївни та її слушних порад. Маленькі, посильні кроки у бік одужання. Поступово вони призведуть до збільшення впевненості в собі та управління своїм поточним життям.

Кілька питань до Вас. Хто Вас підтримує і допомагає у цей час?
Як давно з'явились ознаки розладу?
Після чого або внаслідок чого, на Вашу думку, вони з'явились?

Відредаговано автором 01-09-2024 10:56:02