Вопрос от:
Nik.a
Возраст:
34
Межі у вихованні дітей
Добрий день. Допоможіть, будь ласка, розібратися як реагувати в такій ситуації і чи можливо домовитися без конфлікту та погіршення родинних стосунків.
Ми зараз живемо дуже далеко від школи. Автобусів в місті немає і з таксі теж проблематично. Водійських прав та авто в мене зараз ще нема. Щоб мені з дітьми було легше дістатись до школи чоловік підвозить нас до дому своєї сестри коли він їде на роботу — до початку навчання в дітей ще десь 1,5 години часу. Ми за цей час вдома в чоловікової сестри снідаємо (беру підготовлені сніданки з дому), причісуємось, чистимо зуби, наносимо крем, тощо. І звісно спілкуємося з чоловіковою сестрою. З практичної сторони мені це зручно, тому що інакше іти пішки з дітьми довго і важко, вони перевтомлюються і я теж, винайняти житло ближче до школи поки що немає грошей. Але з психологічної сторони мені це важко. Я помічаю що чоловікова сестра чим далі більше мене критикує, ніби в жартівливому чи дбайливому тоні, але суть та ж. Також ще більше мене турбує що вона почала прискіпуватися до дітей. На місці дітей я б від такого її ставлення відчувала себе не такою, ненормальною, недостатньою. Суть її претензій полягає в тому що на її думку мої діти недостатньо самостійні для їхнього віку і що я занадто піклуюся про них. З якогось боку я з цим згодна — було б непогано розвивати навички більшої самостійності у дітей. Над цим я працюю, проте я не ідеальна і обставини не ідеальні, для того щоб чомусь новому навчати дітей потрібен також ресурс і не завжди він є. Але в цілому від сторонньої людини, хоч це і родичка дітей та чоловіка, мені б не хотілося чути такі зауваження, тому що вони ставлять мене в підпорядковане становище, я почуваюся приниженою, змушеною виправдовуватися, тощо.
Ми зараз живемо дуже далеко від школи. Автобусів в місті немає і з таксі теж проблематично. Водійських прав та авто в мене зараз ще нема. Щоб мені з дітьми було легше дістатись до школи чоловік підвозить нас до дому своєї сестри коли він їде на роботу — до початку навчання в дітей ще десь 1,5 години часу. Ми за цей час вдома в чоловікової сестри снідаємо (беру підготовлені сніданки з дому), причісуємось, чистимо зуби, наносимо крем, тощо. І звісно спілкуємося з чоловіковою сестрою. З практичної сторони мені це зручно, тому що інакше іти пішки з дітьми довго і важко, вони перевтомлюються і я теж, винайняти житло ближче до школи поки що немає грошей. Але з психологічної сторони мені це важко. Я помічаю що чоловікова сестра чим далі більше мене критикує, ніби в жартівливому чи дбайливому тоні, але суть та ж. Також ще більше мене турбує що вона почала прискіпуватися до дітей. На місці дітей я б від такого її ставлення відчувала себе не такою, ненормальною, недостатньою. Суть її претензій полягає в тому що на її думку мої діти недостатньо самостійні для їхнього віку і що я занадто піклуюся про них. З якогось боку я з цим згодна — було б непогано розвивати навички більшої самостійності у дітей. Над цим я працюю, проте я не ідеальна і обставини не ідеальні, для того щоб чомусь новому навчати дітей потрібен також ресурс і не завжди він є. Але в цілому від сторонньої людини, хоч це і родичка дітей та чоловіка, мені б не хотілося чути такі зауваження, тому що вони ставлять мене в підпорядковане становище, я почуваюся приниженою, змушеною виправдовуватися, тощо.
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
